Внаслідок війни України з росією, сьогодні досить популярним є питання спілкування з ветеранами. На жаль, обговорення цієї теми є неминучим, адже навіть через десятки років майбутні покоління вшановуватимуть пам’ять захисників Батьківщини.
Важливою складовою є взаємодія представників влади з ветеранами, тому Міністерство юстиції України роз’яснює як будувати відносини з ветеранською спільнотою, щоб подолати недовіру та усунути передумови конфліктних ситуацій.
Зокрема, на думку Мін’юсту, варто впроваджувати етичні кодекси поведінки у відносинах з ветеранською спільнотою. Такі кодекси мають містити принципи та правила поведінки, основи формування відносин, ставлення до своєї роботи, виконання посадових обов’язків.
В кодексах мають бути наступні засади:
- Повага до ветеранів / ветеранок, членів їхніх родин.
Представник органу влади, місцевого самоврядування у своїх діях, словах, ставленні має виявляти щиру повагу до людини, яка віддала частину себе для захисту Батьківщини – незалежно від фізичного чи емоційного стану ветерана / ветеранки.
- Подяка ветерану / ветеранці, якщо це доречно.
Надзвичайно важливо усвідомлювати ціну, яку платять захисники за для мирного неба над нашою державою. Через звичайну подяку можливо висловити свою повагу і готовність допомогти, це також сприятиме формуванню довіри. Але робити це слід при зручній ситуації, якщо це доречно.
- Максимальна включеність у свою роботу.
Необхідно робити все, що належить для забезпечення реалізації прав і законних інтересів ветеранів / ветеранок, членів їхніх родин. Робити це прозоро, відкрито, чесно, повідомляючи про успіхи та проблеми, що виникають під час задоволення запиту на допомогу. Це неабияк посилить довіру.
- Агресія та знервованість неприпустимі.
Війна змінила нас всіх. Тих, хто захищав нас на передовій тим більше. Як наслідок можлива дуже сильна реакція на мінімальне розчарування, прояв недружності тощо. У ветеранів / ветеранок загострене почуття справедливості, несприйняття безладу, порушення порядку. Виникнення конфлікту може викликати потужну реакцію також з боку ветеранської спільноти, адже зв’язки між побратимами / посестрами дуже міцні. Ці люди часто не довіряють тим, хто не пройшов через бойові дії. Найкраще в цьому випадку залучати до спілкування з ними інших ветеранів / ветеранок, зокрема лідерів ветеранського руху в регіонах.
Ветерани / ветеранки звикли чітко виконувати команди, слухатися командирів. Відповідно, можуть мати труднощі з ухваленням рішень. Отже, коли це прийнятно, — можна дати чіткі інструкції: що, коли, де, у якій послідовності робити для розв’язання проблеми. Найкраще письмово, у форматі пам’ятки, адже досить частими наслідками участі у бойових діях є труднощі з концентрацією та запам’ятовуванням.
Ніхто не застрахований від помилок у спілкуванні з ветераном / ветеранкою. І це цілком нормально. Але важливо казати про це та просити вибачення.
Джерело: https://minjust.gov.ua/news
