Відмова в реєстрації права власності через неправильний запис в реєстрі оспорюється в адмінсуді
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 490/5986/17-ц зробила висновок щодо юрисдикції спорів з держреєстратором про внесення змін у запис в реєстрі про право власності на квартиру.
У постанові від 28 листопада, з повним текстом якої можна ознайомитись у Verdictum, викладена наступна правова позиція: якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, і цей спір не стосується речових прав чи обтяжень на нерухоме майнотретіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Чоловік звернувся до суду з вимогою про виключення “неправильного” запису з реєстру нерухомості, оскільки держреєстратор відмовився зареєструвати його право власності на квартиру через наявність запису про реєстрацію права власності на нерухоме майно із відмінними технічними характеристиками.
Велика Палата зазначила, що при розмежуванні компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо визначити суб’єктний склад спірних правовідносин (участь суб’єкта владних повноважень), оскільки визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір у кожній конкретній справі.
У даному випадку оскаржуються дії державного реєстраторащодо внесення запису про реєстрацію права власності на належну позивачеві на праві власності квартиру із відмінними технічними характеристиками. Держреєстратор відмовив у внесенні запису на підставі пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV (суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами), що свідчить про наявність спору між заявником, що просить зареєструвати право на нерухоме майно, та державним реєстратором, який вчиняє такі дії, з приводу виключення запису через неправильно зазначені технічні характеристики квартири.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що у даній справі виникли саме публічно-правові відносини, оскільки державний реєстратор діє як суб’єкт владних повноважень, дії якого щодо позивача останній вважає неправомірними та такими, що порушують його права. Тобто, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Відтак спір підлягає розгляду у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Якщо ж позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб’єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором.
Велика Палата закрила провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Захистити свої речові права можна лише через постійний моніторинг реєстраційних дій щодо нерухомості. Сервіс SMS-маяк забезпечує оперативне інформування власників про вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна: спробуйте, зареєструвавшись.
