Про деякі питання практики розгляду справ, пов’язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям осіб публічної служби та науковим (науково-педагогічним) працівникам
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
23.08.2007 N 07.2-10/1
Адміністративні суди України
Про деякі питання практики розгляду
справ, пов’язаних з перерахунком пенсій деяким
категоріям осіб публічної служби та науковим
(науково-педагогічним) працівникам
З метою правильного і однакового застосування адміністративними судами законодавства при розгляді справ, пов’язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям осіб публічної служби та науковим (науково-педагогічним) працівникам президія Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне надати адміністративним судам України такі рекомендації.
- Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення основними завданнями органів Пенсійного фонду України, зокрема є забезпечення призначення і виплати пенсій.
З огляду на викладене, Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є суб’єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб про призначення та виплату пенсій є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб’єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу.
1.1. Особам, які відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.93 N 3723-XII мають право на призначення пенсії, вона призначається та перераховується на підставі норм зазначеного Закону.
Якщо особа звільнена з державної служби до набрання чинності Законом України “Про державну службу” і не набула статусу державного службовця, правила статті 37-1 зазначеного Закону на неї не розповсюджується.
1.2. Відповідно до частини другої статті 33 Закону України “Про державну службу” заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок (за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників тощо).
1.3. У разі підвищення розміру заробітної плати (посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, які були встановлені і фактично отримувалися державним службовцем до виходу на пенсію та з яких відповідно до законів України справлялися страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійного фонду України) працюючим державним службовцям, а також у зв’язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
1.4. Оскільки матеріальна допомога (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, передбачених частиною другою статті 33 Закону України “Про державну службу”, то вона не включається до заробітку, що враховується при перерахунку пенсії державним службовцям.
1.5. Надбавки відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
1.6. Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України “Про державну службу” державним службовцям, які у період перебування на державній службі визнані інвалідами I та II груп, незалежно від причини інвалідності, пенсія по інвалідності призначається в розмірах, передбачених частинами другою і п’ятою статті 37 Закону України “Про державну службу”, а саме 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Після припинення особами державної служби за наявності стажу державної служби не менше 10 років та страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (частина п’ята статті 37 Закону України “Про державну службу”.
1.7. У разі підвищення рівня оплати праці працюючих державних службовців судам слід враховувати, що в Законі України “Про державну службу” до 04.02.2003 (дати офіційного опублікування Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державну службу” від 16.01.2003 N 432-IV не містилося положень про перерахунок пенсій у разі підвищення рівня оплати праці працюючих державних службовців.
З 04.02.2003 зазначений перерахунок здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
1.8. Визначення розміру заробітної плати для перерахунку пенсії здійснюється відповідно до Порядку, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” від 31.05.2000 N 865.
1.9. Премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок (абзац 4 підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії” від 31.05.2000 N 865 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 N 646.
- Військовослужбовцям, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” призначаються і виплачуються після їх звільнення зі служби. Незалежно від тривалості служби військовослужбовців призначаються пенсії по інвалідності, а членам їхніх сімей – пенсії в разі втрати годувальника.
2.1. При розгляді справ, пов’язаних з перерахунком пенсій деяким категоріям державних службовців та науковим (науково-педагогічним) працівникам адміністративним судам слід враховувати, що право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” мають звільнені зі служби:
– особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом;
– особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;
– особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
– особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони;
– громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
– особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках (стаття 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”).
Згідно статей 3, 4 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:
– партизанів і підпільників, визнаних такими законодавством України, які не займали командні посади, та членів їх сімей;
– робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на військовій службі в період Великої Вітчизняної війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей;
– громадян, які стали інвалідами у зв’язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та членів їх сімей;
– військовозобов’язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;
– працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей;
– осіб, які займали командні посади, що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу під командуванням Л.Свободи, незалежно від того, чи мають вони офіцерські військові (спеціальні) звання, та членів їх сімей;
– жінок, прийнятих у добровільному порядку на дійсну військову службу на посади солдатів, матросів, сержантів і старшин, та членів їх сімей.
2.2. При вирішенні спорів за позовами фізичних осіб – військовослужбовців, службовців органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони про визнання неправомірною відмови у призначенні пенсії слід враховувати, що відповідно до пункту “б” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакціях Закону України від 23.11.95 та від 04.04.2006 особа, якій надається право на пенсію за вислугою строків служби, повинна відповідати встановленим наведеною нормою вимогам саме на день звільнення.
Згідно пункту “б” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в редакції Закону України від 04.07.2002 відсутня вимога про те, що особа, якій надається право на пенсію за вислугу років, має відповідати встановленим пунктом “б” частини першої статті 12 даного Закону вимогам саме на дату звільнення.
Таким чином, правомірність відмови у призначенні пенсії залежить від того, в якій редакції діяв пункт “б” частини першої статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на час звернення особи до компетентного органу за призначенням пенсії.
2.3. Пенсія, що призначається на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, залежать від статусу особи та суми грошового забезпечення за кожний рік вислуги (див. таблицю 1).
—————————————————————————
|Вислуга років на пенсію |20|21|22|23|24|25|26|27|28|29|30|31|32|33|34 і >|
|————————+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+——|
|Розмір |Звільненим |50|53|56|59|62|65|68|71|74|77|80|83|86|89| 90 |
|пенсій у % |у запас | | | | | | | | | | | | | | | |
|від |———–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+——|
|грошового |Звільненим |55|58|61|64|67|70|73|76|79|82|85|88|90|90| 90 |
|забезпечення|у відставку| | | | | | | | | | | | | | | |
| |———–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+–+————|
| |З |- |- |- |- |- |50|51|52|53|54|55|56| 57 і т.д. -|
| |врахуванням| | | | | | | | | | | | | до 90% |
| |трудового | | | | | | | | | | | | | |
| |стажу | | | | | | | | | | | | | |
—————————————————————————
2.4. Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та членам їхніх сімей пенсії нараховуються виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством (частина третя статті 43 Закону N 2262-XII в редакції Закону від 15.06.2004 N 1769-IV “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який набрав чинності 01.01.2005).
2.5. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, встановлений постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців” від 06.04.98 N 452, не є вичерпним, оскільки іншими нормативно-правовими актами запроваджені інші щомісячні надбавки, доплати та підвищення, які теж є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення і також мають зараховуватися при нарахуванні пенсій, проте лише тим особам, котрі отримували їх під час проходження служби і були звільнені з неї вже після їх запровадження.
2.6. При визначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення, відповідно, з середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних місяців (частина третя статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” від 17.07.92 N 393.
2.7. Законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01.01.2005, не було передбачено можливості перерахунку раніше призначених пенсій у зв’язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, котрі мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій.
Закон України “Про внесення змін до статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який набув чинності 01.01.2005, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 01.01.2005, задоволенню не підлягають.
2.8. Перерахунок раніше призначених пенсій у зв’язку зі зміною розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, після звільнення зі служби військовослужбовців, провадиться з тієї ж дати, з якої підвищується грошове забезпечення відповідних категорії військовослужбовців.
2.9. Звільненим зі служби військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, котрим присвоєно чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
2.10. Суми пенсії, нараховані пенсіонерам з числа військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їхніх сімей і не одержані ними своєчасно, виплачуються за минулий час не більше ніж за три роки перед зверненням із заявою про її одержання, а суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком (стаття 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”).
2.11. Згідно статті 18 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсія по інвалідності призначається в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
2.12. Пенсія по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, призначаються у таких розмірах:
– інвалідам війни I групи – 100 процентів, II групи – 80 процентів, III групи – 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
– іншим інвалідам I групи – 70 процентів, II групи – 60 процентів, III групи – 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку) (стаття 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
2.13. Мінімальні розміри пенсії по інвалідності встановлені статтею 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
2.14. Згідно статті 26 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а інвалідам – чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років – довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться лише за їх заявою.
В разі визнання пенсіонера, який не досяг пенсійного віку, працездатним пенсія виплачується йому до кінця місяця, в якому його визнано працездатним, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
- Прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу” (частина дев’ята статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”.
3.1. В частині вісімнадцятій статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” зазначено, що положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них передбаченого цією статтею стажу роботи.
Разом з тим, практика розгляду справ зазначеної категорії, а також аналіз змісту статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, вимог Конституції України та чинного законодавства свідчать про те, що положення частини п’ятнадцятої статті 50-1 Закону щодо виплати грошової допомоги при виході на пенсію не поширюється на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія за вислугою років або за інвалідністю призначена до набрання чинності цим Законом.
3.2. Період роботи на посаді стажиста помічника прокурора та половина строку навчання у вищому навчальному закладі (стаціонарна форма), після навчання в якому особа отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю “правознавство” підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України “Про прокуратуру”.
3.3. Згідно частини дев’ятої статті 50-1 Закону України Про прокуратуру” прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором, у тому числі на умовах, передбачених статтею 37 Закону України “Про державну службу”. Військові прокурори і слідчі військових прокуратур при звільненні з військової служби мають право на одержання пенсії відповідно до цієї статті або на одержання пенсії, встановленої законом для військовослужбовців. Якщо особа обрала пенсію, яка призначена їй на умовах, передбачених Законом України “Про прокуратуру”, а статтею 37 зазначеного Закону порядок обчислення строкової військової служби для зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії не передбачено, то особа позбавлена права на таке зарахування.
3.4. Якщо заявник ставить питання про проведення перерахунку із заробітної плати за 60 календарних місяців роботи на прокурорсько-слідчих посадах в прокуратурі підряд, але такий вид перерахунку статтею 50-1 Закону України “Про прокуратуру”, тобто єдиною нормою, яка визначає механізм проведення перерахунків пенсії за вислугу років прокурорам, не передбачено, вимоги заявника задоволенню не підлягають.
- Дія Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність” поширюється на:
– наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно акредитації, що діють відповідно до Закону України “Про вищу освіту”;
– міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України;
– наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР;
– осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений частиною другою статті 24 Закону “Про наукову і науково-технічну діяльність”.
4.1. Право на пенсію по інвалідності згідно з нормами Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” мають лише ті особи, які визнані інвалідами, перебуваючи на посаді наукового (науково-педагогічного) працівника.
4.2. Особам, які на час виходу на пенсію працювали на посадах, що згідно із законодавством не відносяться до посад державного службовця і вийшли на пенсію до 04.02.2003 попередній стаж наукової роботи до стажу державного службовця не зараховується.
4.3. Пенсіонери із числа наукових працівників, які працювали після призначення пенсії до 01.01.2004 на недержавних підприємствах, в установах, організаціях права на перерахунок пенсії виходячи з більш високого заробітку не мають.
4.4. Поняття “період до 60 календарних місяців підряд” в контексті визначення суми заробітної плати, яка обраховується відповідно до частини другої статті 23 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з виключенням з розрахунку за вибором особи періоду до 10% страхового стажу, слід розуміти наступним чином:
– зазначений період має бути не тривалішим за 60 календарних місяців;
– календарні місяці, які складають зазначений період, повинні бути визначені підряд, тобто послідовно один за одним без винятку протягом певного відрізку часу;
– становити не більше ніж 10% тривалості страхового стажу.
4.5. Словосполучення “незалежно від перерв” в контексті частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” відноситься виключно до страхового стажу, який має особа, тобто, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за визначений в даному Законі період страхового стажу підряд до 01.07.2000, незалежно від того, чи мали місце перерви у зазначеному страховому стажі, і до інших частин вищенаведеної статті застосовуватися не може.
4.6. Науковий стаж є складовою страхового стажу. Розрахунок пенсій науковим (науково-педагогічним) працівникам здійснюється з урахуванням саме страхового стажу на підставі частини другої статті 23 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” та статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, згідно яких ці працівники мають право на виключення при розрахунку пенсій до 10% періоду страхового стажу за їх вибором. Відмови управлінь Пенсійного фонду України виключити такий період страхового стажу є безпідставними.
Голова Вищого адміністративного суду України О.Пасенюк
