Влада продовжує тримати курс на реформування. На черзі після судової, податкової, пенсійної та медичної – земельна реформа. Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект «Про ринок земель», ухвалення якого дозволить з 1 січня 2012 року включити угіддя сільськогосподарського призначення у ринковий обіг. З одного боку – це зробить землю цінним товаром, а з іншого – може негативно вплинути на статки фермерів та селян. І ось чому.

Граничне обмеження

По-перше, законодавець визначив чітку граничну площу володіння земельною ділянкою – до 2 тис. 100 га – це той максимум, який можна придбати «в одні руки». Однак народний депутат від Партії регіонів, заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради Валерій Бевзенко упевнений, що це надто багато для однієї особи. Адже більшість селян сьогодні не хочуть запровадження ринку землі, тому що здають свої паї в оренду та з цього живуть. «На землі працює лише 1% жителів села. У цілому, у сільській місцевості проживає 31% мешканців України. Найменше – у промислових регіонах країни. Фактично земля сьогодні обробляється лише фермерськими господарствами, тому вкрай важливо захистити інтереси українських фермерів, чого не зроблено авторами зазначеного законопроекту», – вважає він.

Як приклад, пан Бевзенко наводить обмеження на купівлю сільськогосподарської земельної власності, які існують у західноєвропейських країнах. Так, у Франції гранична норма складає 125 га, Данії – 130 га, Румунії – 200 га, Іспанії – 250 га, Угорщині – 300 га, Польщі – 500 га. А у Південній Кореї після проведення земельної реформи, спрямованої на обмеження кількості гектарів у одного власника, у володінні суб’єкта може бути не більше 3 га в агрозоні та 10 га – поза нею. Проте найбільш раціональною можна вважати гнучку систему обмежень Бразилії, де розмір ділянок залежить від регіону країни. Адже тут існує поняття стандартної земельної ділянки. Виняткове право визначати та змінювати її розмір для кожного окремого району (адміністративної одиниці) країни належить державній установі – Національному інституту аграрних реформ.

Безземельна молодь

«Дещо подібне слід запровадити і в Україні», – упевнений в.о. завідувача кафедри землевпорядного проектування Національного аграрного університету Андрій Мартин. – Таких висновків ми дійшли, спілкуючись із селянами та аграріями різних регіонів країни. Так, жителі закарпатських сіл запевняли нас, що їм і 90 га для обробки більш ніж достатньо, а от фермери степових земель на сході України запевняли, що їм треба понад 2 тис. 100 га. Тому, на мій погляд, ці обмеження слід запроваджувати відповідно до регіональних потреб землеробів. Але у будь-якому випадку зняття мораторію на продаж землі є позитивним моментом для українців».

До плюсів земельної реформи пан Мартин відносить те, що фермер зможе отримувати у банках кредити не під майбутній урожай, який є доволі дорогим, оскільки передбачає дуже багато ризиків, а під земельну ділянку за значно менші відсотки. Крім того, працювати на землі зможуть молоді жителі села – ровесники незалежної України, яких під час наділення селян паями у 90-х роках ще не було на світі.

«На сьогодні 90% власників землі є пенсіонери, які самостійно не можуть обробляти землю і не мають права її продавати, щоб забезпечити на виручені кошти собі достойну старість. Тому вона або простоює без діла, або ж віддається в оренду за копійки сільгоспвиробникам. Сільська молодь, яка залишилася без земельної власності, вимушена їхати або на заробітки у місто, або ж залишатися у селі та від безробіття спиватися», – зазначає Андрій Мартин.

Його підтримав і президент асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль, який вважає, що саме задля підняття села та надання молоді можливості працювати, слід запровадити ринок землі. «І це розуміють селяни та фермери, до яких ми приїжджаємо із роз’яснювальною роботою, збираючи різні думки та зауваження до законопроекту «Про ринок земель», – додає він.

Позитив від реформи

Загалом, земельна реформа в Україні проводиться 21 рік. Ще 2 роки затягування прийняття відповідних законодавчих норм і країна має усі шанси увійти до книги світових рекордів Гіннеса. Адже тоді ми обійдемо навіть рекордсмена з цього питання Мексику, де земельна реформа здійснювалася впродовж 23 років. «Тому сьогодні не можна відтягувати з вирішенням цього питання, а слід рухатися далі, прийнявши запропонований Кабміном законопроект “Про ринок земель”, – упевнений голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій Тимченко. – Адже він, окрім зняття мораторію на сільськогосподарські угіддя, передбачає і низку норм, які запобігають спекуляції з ними».

По-перше, вводиться державне мито на перепродаж земельних ділянок – перший рік – у розмірі 100%, другий – 90%, третій – 80%, четвертий – 70%, п’ятий – 60% і т.п. За таких умов вигідно перепродати землю можна буде років через 7, а за цей час ми сформуємо ефективного власника. По-друге, землю не можна буде скуповувати на підставних осіб — будь-яка угода понад 150 тис. гривен стане можливою лише тоді, коли покупець надасть податкову декларацію, з якої можна зрозуміти походження доходів. Також він повинен пройти у рамках економічної конкуренції антимонопольну перевірку на родинні зв’язки і зв’язки зацікавлених осіб. По-третє, цей законопроект передбачає розблокування аукціонів земель комунальної та приватної власності. По-четверте, на законодавчому рівні прописані механізми консолідації земель, що унеможливлять прояви рейдерства та допоможуть подолати земельну парцеляцію, викликану практикою розпаювання.

Заборона для іноземців

Але чи буде зазначений законопроект прийнятий Верховною Радою? Наразі не відомо, оскільки все залежить від того, чи пройде він обговорення на профільному Комітеті. До речі, Валерій Бевзенко вважає, що цей законопроект слід було б доопрацювати, адже під загрозою можуть опинитися інтереси селян та фермерів. Але, як це буде відбуватися: у вигляді повернення законопроекту Комітетом до суб’єкта законодавчих ініціативи або ж удосконалення після прийняття у першому читанні, спрогнозувати важко.

Разом з тим, пан Бевзенко схвалив норму зазначеного законопроекту, яка обмежує участь іноземного капіталу у придбанні земель сільськогосподарського призначення, що дозволить попередити втрату Україною національного суверенітету у вирішенні питань виробництва продовольства. Адже не секрет, що найближчі 5 – 7 років українські сільгосптоваровиробники не будуть спроможні на рівних конкурувати з іноземним капіталом.

Слід зазначити, що такі обмеження на володіння сільгоспугіддями для іноземних громадян, юридичних осіб та урядів запроваджено у більшості країнах світу. Так, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина, Угорщина, Чехія, Румунія встановили перехідний період тривалістю до семи років, протягом якого фізичні особи-іноземці не можуть купувати сільськогосподарські землі. У Німеччині право іноземних осіб на придбання земель не обмежено. Але всі землі більше 1 га підлягають продажу лише з дозволу місцевих органів влади. У канадській провінції Саскачеван запроваджено табу на володіння сільгоспземлями для іноземних громадян і корпорацій.

В українському ж варіанті майбутній Закон «Про ринок земель» виписаний так, що від купівлі-продажу земельних ділянок відсічені іноземні інвестори. І це правильно, адже вільних грошей у цьому світі зараз багато, а серйозних активів, таких як земля, дуже мало, тому іноземці масово скуповують землі сільгоспризначення.

Інформаційна довідка:

За час проведення земельної реформи, яка триває в Україні з 1990 року, об’єктом реформування стали землі майже 12 тисяч господарств, а 6,91 мільйона селян набули права на земельну частку (пай). На заміну сертифікатів було оформлено 6,54 млн державних актів на право власності на земельну ділянку.

КОМЕНТАР

– Серед найбільш резонансних і конфліктних реформ, запроваджених владою, є реалізація так званої земельної реформи, що передбачатиме легалізацію ринку землі з відміною мораторію на її продаж. Є різні точки зору з цього приваоду: більш радикальна (яка схиляється до того, щоб зробити це з 1 січня 2012 року і дати право на продаж землі іноземцям) та більш поміркована (з 1 січня 2013 року з правом її купівлі лише громадянами України).

Водночас найнебезпечнішим у цій ситуації є те, що ніхто достеменно не розуміє, в якому стані зараз знаходиться земельний ринок, оскільки закон про державний кадастр лише ухвалений і власне самої інвентаризації або бачення, в якому стані, хто власник і що таке українська земля сільськогосподарського призначення, немає. Тому навіть з цієї точки зору не логічно і не правильно відпускати ринок землі, поки він не є оціненим і зрозумілим. Правильним було б спочатку дати час на адаптацію і функціонування закону про державний кадастр, щоб зрозуміти, як використовується земля, а потім вже думати про легалізацію в тій чи іншій формі ринку землі.

– Парламент не поспішатиме з ухваленням Закону «Про ринок земель», тому що прекрасно розуміємо: його ухвалення торкнеться великої кількості людей у нашій державі. Земля завжди була тим мірилом, яке за правильно ухваленими рішеннями служило на користь розвитку держави, а помилки, що допускалися, багаті були на різні протистояння. Тому Президент дуже обережно ставитися до прийняття цього документа.

За останній час було проведене декілька нарад на рівні Глави держави з питань, пов’язаних із земельною реформою, і на них запрошувалися провідні фахівці з цього питання. На сьогодні цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді і чекає свого розгляду, однак не факт, що він буде прийнятий у найближчий час.

Олександра ТИМОЩУК

Теги: