Запорукою стабільності у суспільстві та невідворотності демократичних перетворень є ефективна система судоустрою, діяльність якої спрямована на гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина шляхом здійснення правосуддя незалежним від будь-якого втручання, у тому числі — політичного, судом. Саме з такою метою за ініціативи Президента України В.Ф. Януковича було прийнято Закон України “Про судоустрій і статус суддів”.

Законодавчі новели
Цим Законом здійснено новелізацію законодавства, що регулює відносини у сфері функціонування судової системи, передбачено гарантії якісного кадрового добору у суддівський корпус. Однією з таких гарантій виступає діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як постійно діючого органу у системі судоустрою України (ч.1 ст.90 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”). Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обумовив порядок призначення та формування її складу (ст.ст.92,93), її повноваження, що випливає з норми ч.1 ст.91 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Ними є: добір кандидатів на посаду судді уперше та прийняття кваліфікаційного іспиту; надання рекомендації на посаду судді безстроково та відмова у наданні такої рекомендації; прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України; здійснення розгляду заяв та повідомлень про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушення дисциплінарної справи, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження; прийняття рішення про дострокове зняття застосованого до судді дисциплінарного стягнення. Слід враховувати, що Закон України “Про судоустрій і статус суддів” залишає відкритим перелік повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а, отже, існує можливість його доповнення. Законом України “Про судоустрій і статус суддів” визначено також строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що становить три роки з дня призначення (ч.2 ст.92) та заборону здійснення повноваження члена Комісії два строки підряд. Разом з тим, повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосуються питань формування та функціонування суддівського корпусу, які мають загальнодержавне значення, що передбачає не лише глибоке опанування чинного законодавства, а і набуття вмінь і навичок його застосування з метою прийняття об’єктивного рішення, спрямованого на реалізацію повноважень Комісії. Вищезазначене стосується, насамперед, тих членів Комісії, які хоча і повинні мати стаж роботи у галузі права не менше двадцяти років, але професійна діяльність була побічно пов’язана із функціонуванням судової системи до моменту їх призначення до складу Комісії — двох осіб, які призначаються з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ; особи, яка призначається Міністром юстиції України; особи, яка призначається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; особи, яка призначається Головою Державної судової адміністрації України. У сукупності їх кількість становить п’ять членів, тобто практично половину складу Комісії. Крім того, ті шість суддів, які, відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, призначаються з’їздом суддів України, до моменту призначення до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснювали діяльність з відправлення правосуддя, що не була пов’язана із дисциплінарною практикою відносно своїх колег-суддів або атестаційною діяльністю щодо прийняття кваліфікаційних іспитів.

Кваліфікаційні комісії адвокатури і нотаріату
Аналогічний строк — три роки, починаючи з першого дня засідання комісії — встановлено щодо повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно п.2 Указу Президента України “Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури” від 05.05.1993 р. Однак, основні завдання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вужчі за повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Вони стосуються визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів (п.3 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури). Строк три роки встановлено також для повноважень Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, до основних завдань якої належать розгляд скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.3 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури). Більший строк дії повноважень — п’ять років — встановлено для Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яка утворюється при Міністерстві юстиції України (п.6 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату). До основних завдань Комісії віднесено розгляд скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату стосуються: розгляду скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату про відмову в допуску особи до нотаріальної діяльності; вирішення питання щодо складення кваліфікаційного іспиту Комісії особою, яка подала скаргу; розробка і затвердження плану складення кваліфікаційних іспитів особами, які виявили бажання займатися нотаріальною діяльністю. До складу Комісії входять чотири нотаріуси, три представники Мін’юсту та два представники легалізованих в установленому порядку об’єднань нотаріусів із всеукраїнським статусом. Отже, не зважаючи на достатньо вузьке коло повноважень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату та предметну спрямованість діяльності її членів, строк дії повноважень встановлено більший — п’ять років. При цьому слід враховувати існування, поряд із Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, розгалуженої за територіальною ознакою системи кваліфікаційних комісій нотаріату. На відміну від існування системи кваліфікаційних комісій нотаріату, в Україні діє тільки одна Вища кваліфікаційна комісія суддів. Більший за зазначені вище строки повноважень чинним законодавством передбачено щодо членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою – шість років (ч.2 ст.1 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).

Отже, у порядку наукової дискусії виникає проблема розробки рекомендацій щодо визначення оптимального строку дії повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, враховуючи існування різних строків дії повноважень інших атестаційних комісій, крім тих, що діють відносно адвокатів. При цьому доцільно звернути увагу на те, що у спільному висновку Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи на основі коментарів пана Стефана Гасса (експерт, Дирекція із співпраці), пана Джеймса Гамільтона (заступник члена, Ірландія), пана Поля Лемменса (експерт, Дирекція із співпраці), пані Ганни Сухоцької (член, Польща) щодо Закону України “Про судоустрій і статус суддів” не було зазначено про необхідність корегування строку повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Разом з тим, Висновок Венеціанської комісії є, по суті, експертним заключенням про відповідність демократичним засадам основних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, а тому, як вбачається, вузькій проблемі строків повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не було надано належну увагу.

Зарубіжний досвід

(Повний текст статті див. у №50 (806) ЮВУ)