Адвокатуру продовжує лихоманити. До сьогодні не вирішеним залишається питання легітимності її органів самоврядування та керівництва, обраного від двох груп адвокатів на паралельних з’їздах. У попередніх статтях ми припускали, що вирішення цієї заплутаної ситуації залишиться за судами. Однак згодом виявилося, що дещо помилилися у своїх прогнозах. І ось чому.

Неочікувані рішення

Як ви пам’ятаєте, Володимир Висоцький подав два позови – один до ВККА та Національної асоціації адвокатів України як третьої особи на стороні відповідача, щодо порушень проведення з’їзду адвокатів і визнання протиправними та скасування всіх його рішень, а другий – до робочих органів установчого з’їзду, про визнання незаконними та скасування рішень щодо відкликання та обрання члена ВРЮ за квотою адвокатів. Однак, нещодавно стало відомо, що під час першого судового засідання Володимир Висоцький прийняв рішення про відкликання позову, який стосується захоплення з’їзду в готелі «Русь», неправомірності всіх прийнятих на ньому рішень, у тому числі кадрових. Фактично він зараз продовжує оскаржувати лише своє звільнення зі складу ВРЮ. Такі випадки поновлення на посаді зазначеного органу вже траплялися в судовій практиці. Як приклад, він на прес-конференції наводив справу Валентини Палій.

Попри це, до сьогодні не відомо, чому ж та з якою метою Володимир Висоцький відмовився оскаржувати в суді усі дії своїх конкурентів. На жаль, особисто він не коментує цю ситуацію. Його ж колеги по цеху з одного боку говорять про надходження йому такої пропозиція, від якої неможливо відмовитися, маючи на увазі тиск з боку наближених до влади адвокатів, а з іншого – запевняють, що нині легітимно працювати органи адвокатського самоврядування можуть лише під керівництвом Володимира Висоцького. Адже, як зазначає у своєму коментарі адвокат Сергій Снєгірьов, Рада адвокатів, яка в цій невизначеній ситуації виконує функції органу адвокатського самоврядування, під керівництвом Лідії Ізовітової функціонувати не зможе, як і не зможе приймати будь-які рішення без необхідного для цього зібрання кворуму. Через це її очільницю адвокат Снєгірьов порівняв із королевою без королівства. «Таким чином, втрачається сенс в позовних вимогах Володимира Висоцького про визнання рішень з’їзду, проведеного його конкурентами в готелі «Русь», недійсними», — додає він.

Новий з’їзд як порятунок

Щоб уникнути подальших конфліктів та непорозумінь, на думку багатьох адвокатів, слід провести позачерговий з’їзд та вирішити на ньому усі проблемні питання. Такий захід може відбутися 2 лютого 2013 року. Про що стало відомо 28 листопада цього року під час проведення розширеного засідання Ради адвокатів України. Участь у ньому взяли представники, обрані установчими конференціями адвокатів регіонів, серед яких більшість, відповідно до статті 55 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є членами Ради адвокатів України, а також представниками від регіонів у ВКДКА, головами регіональних Рад адвокатів та КДКА. Таким чином, основні учасники засідання Ради не відносяться до числа обраних обома установчими з’їздами адвокатів України, які відбулися 17 листопада цього року. Підставою для прийняття рішення про зібрання позачергового з’їзду стало звернення з такою вимогою регіональних Рад та їх активу з усіх куточків України.

Водночас, група адвокатів, серед яких такі незламні особистості, як Микола  Сірий,що  свого часу захищав у суді підсудну Юлію Тимошенко, Олег Березюк та Олег Веремієнко оприлюднила свій відкритий лист із вимогою провести в повній відповідності до принципів організації та діяльності адвокатури, Конституції та законів України новий з‘їзд адвокатів з обов‘язковою участю представників усіх областей. Крім того, вони зазначили, що відповідальність за розкол адвокатури та прийняття на всеукраїнському рівні неправомірних рішень з явним виходом за межі наданого їм представницького мандату несуть делегати обох з’їдів адвокатів.

Переслідування опонентів

До речі, один із авторів цього листа – Микола Сірий опинився під загрозою позбавлення його новим головою ВКДКА Валентином Загарією права займатися адвокатською діяльністю через критичні висловлювання щодо певних положень КПК, чим він нібито порушив правила адвокатської етики. Така інформація з’явилася в юридичній газеті, наближеній до радника Президента Андрія Портнова. Реакція на це звинувачення не забарилася. Першими, хто піддав його нищівній критиці, стали представники «Українського юридичного товариства», які вважають такі дії пана Загарія «юридично неприпустимими і небезпечними для діяльності адвокатури в Україні».

На їхню думку, «прив’язування» вказаних оцінок Миколи Сірого до адвокатської діяльності є штучним, а посилання на правила адвокатської етики – абсолютно безпідставним. Адже висловлював він їх на засіданні  круглого столу з проблем застосування нового КПК як старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України, тобто юрист-практик і громадянин. Конституцією України (ст. 34) кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх погляді і переконань. «Отже, право на власну оцінку будь-якого закону має кожний громадянин, не кажучи вже про юристів, у тому числі практикуючих адвокатів, — зазначають в «Українському юридичному товаристві». –  Публічні виступи адвоката із питань якості законодавства та його застосування є вільним висловленням своєї думки, вільним вираженням своїх поглядів і переконань. Вони в жодному разі не можуть ототожнюватись із здійсненням адвокатської діяльності…».

Крім того, були висловлені претензії до голови ВКДКА Валентина Загарія, який нібито припустився публічних оцінок (правової кваліфікації) діяльності Миколи Сірого ще до розгляду цього питання відповідним адвокатським органом. Таким чином, проявив у цьому питанні упередженість і здійснив вплив на відповідну дисциплінарну комісію адвокатів, що розглядатиме це питання.

Чи почують таку думку представники новообраної влади органів адвокатського самоврядування із «табору» Лідії Ізовітової? Ствердно відповісти на це запитання важко, адже досі з їхнього боку не спостерігалося проявів готовності до співпраці із тепер уже своїми опонентами в адвокатурі.  Відтак, залишається лише сподіватися на ймовірну зміну їхньої позиції. Інакше розв’язати проблему розколу в адвокатському середовищі навряд чи вдасться найближчим часом.

Коментар адвоката, кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України Миколи Сірого:

У адвокатському середовищі існує дуже серйозне занепокоєння щодо підриву довіри до самоврядних органів. Адже адвокатура базується на довірі, на легітимності. А створення органів адвокатського самоврядування за допомогою “Беркута”, за допомогою того, що одних адвокатів допускають на з’їзд, а інших, у порушення закону, ні, призвело до того, що відбувся не один з’їзд, а два, вони й підірвали легітимність у розумінні перш за все адвокатів.

Тому треба сьогодні відроджувати довіру до самоврядних органів в адвокатурі. Це можна зробити тільки в один спосіб – повернутися до чітких, законних, прозорих процедур їхнього формування. І це важливо не лише для адвокатів, а й для громадян України, бо цілісна, об’єднана адвокатура зможе сильно захищати кожну людину, яка потрапила в некомфортну для себе правову ситуацію.  Ми хочемо, щоб в Україні були сильні, переконані в своїй справі адвокати, які відчували б лікоть своїх колег, відчували б за своєю спиною сильну, єдину адвокатську організацію. Ми кажемо про те, що довіру до органів адвокатського самоврядування не можна відновити рішеннями судів або адміністративних органів.

Щодо можливого позбавлення мене ВКДКА адвокатської ліцензії, то можу тільки сказати, що це цілковите безглуздя, бо ставити питання про відповідальність правника за виконання його прямого обов’язку неприйнятно. Адже це не право, а прямий обов’язок правника, бо якщо він бачить вади закону, проблеми функціонування влади і системи правосуддя, то зобов’язаний публічно про це говорити і привертати увагу суспільства.

Коментар голови Українського юридичного товариства, адвоката  Олега Березюка:

У влади дійсно є бажання контролювати адвокатів, і це дуже просто пояснюється. Адвокат у кримінальному процесі є природним опозиціонером, адже опонує державному обвинуваченню. І от дуже хочеться тим людям, які прагнуть встановити в країні умови, близькі до диктатури, волюнтаристським шляхом встановити керівництво над адвокатурою. Нині, згідно з новим КПК, лише адвокат має право брати участь у кримінальному процесі, а, позбавивши неугодного адвоката ліцензії, вони упевнені, що можуть вивести його з процесу. Я переконаний, з цього нічого не вийде.

Говорячи про скаргу на ім’я мого колеги Миколи Сірого, то, за великим рахунком, тут навіть коментувати нічого. Тому що той самий Загарія як голова Вищої дисциплінарної комісії мав би просто відмовити в провадженні і навіть не коментувати цю ситуацію з однієї простої причини – тут ідеться про свободу слова. Кожна людина, не тільки адвокат, має право висловлювати свою думку щодо того чи іншого закону. Вважаю, що а будь-якому випадку пан Загарія повинен пояснити свою позицію, причому публічно, або написати заяву про відставку.

Щодо того, який з’їзд адвокатів потрібно визнавати легітимним чи нелегітимним, то це питання мають вирішувати адвокати. Переконаний, що вони можуть самоорганізуватися і провести такий з’їзд, який відповідатиме закону і потребам адвокатури.

Олександра Тимощук «ЮВУ»