Чому економлять на престижних юридичних університетах?

Олександра ТИМОЩУК,
кореспондент “ЮВУ”

Цьогорічна вступна кампанія до ВНЗ, попри значно меншу кількість абітурієнтів, не обійшлася без організаційних проблем, які змусили понервувати майбутніх студентів. А все через невчасне оприлюднення рейтингових списків та списків рекомендованих до зарахування вступників, збої системи «Електронний вступ», а також неналежне інформування щодо місць державного замовлення, непрозорість їх розподілу і подальшого корегування. Такі висновки на прес-конференції зробили представники Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» (КВУ), які проводили спостереження протягом вступної кампанії 2011 року у 32 ВНЗ 10 областей України, надаючи правові консультації по «гарячій лінії», на сайті «Захисти своє право!» та в соціальних мережах.

Масова «економія»

Загалом, за даними експертів, нинішня вступна кампанія пройшла під знаком масового скорочення державного замовлення у вишах. «Найбільше воно торкнулося суспільно-гуманітарних спеціальностей – менеджмент-адміністрування – 40%, економіка – 35%, право – 25%, — розповідає керівник проекту “Правова підтримка забезпечення рівного доступу осіб до якісної вищої освіти в Україні” Інна Совсун. – Однак, попри заяви міністра Дмитра Табачника про начебто відсутність скорочення державного замовлення за технічними та природничими спеціальностями, аналіз оприлюднених даних Міністерства освіти, науки, молоді та спорту України (МОНМСУ) засвідчує, що воно за цими напрямками склало у середньому 15,85%, тобто лише на 12% менше, ніж суспільно-гуманітарного блоку. При цьому, скорочень зазнали навіть такі важливі для інноваційного розвитку країни спеціальності як “енергетика” (-24%), “інформатика” (-19%), “хімічна технологія та інженерія” (-19%) тощо».

За інформацією КВУ, протягом п’яти навчальних років, з 2007-го по 2012-ий, загальний обсяг зменшення держзамовлення для бакалаврів суспільно-гуманітарного навчального напрямку склав 15 тис. 460 місць, а природничо-технічних – 12 тис. 307 місць. Відтак, можна стверджувати, що така політика «економії» державних коштів торкнулася усіх без виключення галузей у вишах. А це негативно відображається на їхньому фінансуванні державою, яке з кожним роком меншає. Від чого страждають, у першу чергу, викладачі, яким урізають навантаження, а, значить, і зарплати, що може призвести до зросту корупції у ВНЗ.

Водночас, панні Совсун зазначила, що скорочення держзамовлення ні в якому разі не залежить від кількості абітурієнтів, оскільки розраховується, виходячи з чисельності населення у тому чи іншому регіоні. Така практика визначення необхідності бюджетних місць у вишах, на її думку, є застарілою, тому її слід змінити.

Непрозоре скорочення

Проте, така економія бюджетних коштів відбувається далеко не в усіх вишах. Так, практично незмінною залишилося державне замовлення у Національній юридичній академії України ім. Я Мудрого, а в юридичного факультету Національного авіаційного університету взагалі не забрали жодного місця. Водночас, якщо два роки тому у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» на правничий факультет було 40 бюджетних місць, то зараз – лише 17. У Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, відповідно, 190 проти 125 бюджетних місць нині. Скоротили державне замовлення в середньому на 40% навіть таким традиційно захищеним від скорочення вишам, як Національний університет “Одеська юридична академія” під керівництвом Сергія Ківалова.

«Чому так відбувається? Тому, що політка нового міністра освіти Дмитра Табачника щодо розподілу місць державного замовлення, на мою думку, є непрозорою», — зазначив декан факультету правничих наук НаУКМА, професор Андрій Мелешевич.

На підтвердження цього він навів такі цифри: у НаУКМА на факультеті правничих наук середній бал цього року становив – 803 (з урахуванням пільговиків), найвищий – 839, найнижчий, набраний студентом, зарахованим на бюджетну форму навчання, – 781. «На сьогодні – це найкращі показники у країні», — зазначив професор Мелешевич. – Адже навіть на юридичному факультеті КНУ ім. Шевченка цього року були нижчі бали. Найвищий бал, набраний студентом при вступі на цей факультет, склав 830, найнижчий – 751. Попри це, середній бал вступника, зарахованого на спеціальність “право” в Національному авіаційному університеті, складав лише 699 балів. При цьому на бюджетну форму навчання пройшли студенти, які набрали 672, 665, 654, 643, 607 балів».

Така ситуація, на думку Андрія Мелешевича, може негативно вплинути на рівень юридичної освіти в країні, яку мають можливість безкоштовно отримувати менш здібні абітурієнти. Щоб виправити ситуацію, слід позбавити МОНМСУ права на ручних розподіл місць державного замовлення, передавши ці повноваження на розсуд університетів. Адже кількість «бюджетних» місць повинна визначатися їх рейтингом серед абітурієнтів.

Недосконале ноу-хау

Щодо скарг абітурієнтів на «пряму лінію», то найбільше надійшло з приводу роботи запровадженого МОНМСУ ноу-хау – системи «Електронного вступу». Так, юрист-консультант КВУ Віктор Килимар зазначив, що багатьом студентам не вдалося зареєструватися, оскільки їм не приходили повідомлення з паролем та підтвердженням реєстрації. Інші не могли зайти на свій профіль, хоча до того все працювало. Ще кілька людей, які помилково внесли неправильні дані, не мали можливості згодом змінити інформацію на своєму профілі. «Тому очевидно, що дана система потребує доопрацювання», – вважає він.

Зі свого боку керівник проекту КВУ за спостереженням за вступною кампанією-2011 Наталія Линник додала, що на запит її організації до МОНМСУ відносно роботи системи «Електронного вступу» надійшла відповідь, з якої на разі стає зрозумілими декілька речей. По-перше, у листі прямо зазначається, що вона досі знаходиться у процесі розробки. По-друге, обґрунтовуючи законодавче закріплення “Електронного вступу”, міністерство посилається на постанову Кабміну від 13 липня цього року. Це фактично означає, що перших два тижні подача заяв онлайн відбувалась незаконно. Більше того, навіть прийнята пізніше постанова викликає чимало сумнівів у контексті закону «Про захист персональних даних». По-третє, фінансова сторона функціонування системи залишається таємницею для громадськості, оскільки міністерство відмовилось надавати цю інформацію. Її приховування, на думку представників КВУ, має стати предметом розслідування правоохоронних органів.

Водночас, вони наголосили на тому, що за кожною проблемою, яка виникла через недосконалість роботи системи «Електронного вступу», а також несвоєчасного оприлюднення списків рекомендованих абітурієнтів до зарахування та невідповідності їх дійсності на сайті системи «Конкурс», стояла доля конкретної людини, яка через технічні недоліки не змогла здійснити свою мрію – навчатися у тому чи іншому університеті.

Яскравим прикладом несправедливості вступної кампанії, за словами Віктора Килимаря, став дзвінок мами абітурієнтки із Харківської області. «Її дочка подала документи для вступу до одного із харківських вишів, — розповідає він. – Вони розуміли, що мають бути рекомендовані до зарахування у другій хвилі, яка припала на вихідні. У суботу інформація на сайті не з’явилась, а додзвонитися в приймальну комісію не вдалося. Отримали її лише у неділю вранці, після чого вони одразу вирушили до Харкова для подачі оригіналів документів. Проте, коли прибули о 14:20 до приймальної комісії, то побачили «замок на дверях», оскільки прийом абітурієнтів у неділю відбувався лише до 14:00. У понеділок ці люди дізналися, що їм відмовлено у подачі документів, оскільки вони запізнилися їх принести у неділю. Формально працівники ВНЗ нічого не порушили, проте можливість здобувати вищу освіту в омріяному закладі абітурієнтка втратила.

Щоб надалі такі прикрі випадки не траплялися, представники КВУ радять керівництву МОНМСУ перейняти досвід ефективного проведення вступної кампанії у закордонних держав, зокрема, країн Прибалтики, де діє спрощена системи профорієнтації та попереднього розподілу студентів до конкретного переліку ВНЗ у залежності від його сумарного балу і балу профільних предметів. Там всі дані абітурієнтів попередньо обробляються у комп’ютерній базі і вступнику надається перелік з 15 спеціальностей і вишів, до яких він пройде зі своїми балами. За таких умов уже сам абітурієнт може виставляти їх у порядку пріоритетності. Українському ж вступникові необхідно самотужки робити такий аналіз, в стислі терміни та ще й інколи за недостовірними даними, які члени приймальних комісій ВНЗ з різних причин оприлюднюють або й не встигають оприлюднити чи оновити на системі «Конкурс». Тому чиновникам МОНМСУ ще є над чим працювати.

Інформація до роздумів:

Суттєві порушення вступної кампанії 2011 року, що надійшли від абітурієнтів на гарячу лінію КВУ:

Вимога подати оригінали документів на контрактну форму навчання була незаконно застосована у Харківському національному університеті радіоелектроніки, Кримському гуманітарному факультеті м. М. Драгоманова, Хмельницькому університеті управління і права.

Раптове скорочення обсягів та корегування між ВНЗ або спеціальностями державного замовлення відбувалося у Державному економіко-технологічному університеті транспорту, Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту, Львівській національній музичній академії, Буковинській фінансовій академії, Донецькій державній музичній академії ім. С.С.Прокоф’єва.

У списках рекомендованих до зарахування знаходяться абітурієнти з нижчими балами у Київському національному університеті технології і дизайну, Одеській державній академії будівництва і архітектури, Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Українському державному університеті фінансів та міжнародної торгівлі.

Коментар міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника:

Вступна кампанія 2011 року практично не мала черг і незадоволення, тобто була набагато успішніше організована. Надійшло вдвічі менше скарг і звернень громадян, ніж минулого року. Виправдали себе ті зміни, що були внесені до Умов прийому 2011 року, зокрема: збільшення строків прийому заяв та документів на вступ з 15 до фактично 31 дня; надання права подавати сертифікати, видані починаючи з 2008 року, та права вибору кращих оцінок з одного предмета у сертифікатах різних років.

Позитивним стало встановлення єдиного для всіх вищих навчальних закладів фіксованого переліку конкурсних предметів за напрямом (спеціальністю) при вступі на бакалавра або молодшого спеціаліста; запровадження системи нарахування додаткових балів, замість позаконкурсного прийому, для переможців четвертого етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та Малої академії наук; запровадження нарахування до 20 додаткових балів абітурієнтам, які вступали до вищих навчальних закладів на природничо-математичні та інженерно-технічні напрями (спеціальності), і які навчались у тих же навчальних закладах на підготовчих курсах.

Окремо хочу наголосити на експериментальній реалізації «Електронного вступу 2011». Попри зауваження, а подекуди й необ’єктивну критику стосовно проведення цього експерименту, він, як первинний етап, відбувся успішно. У результаті, понад 10% абітурієнтів скористалися сервісом електронного вступу.

Теги: