Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу України, що відповідав би сучасним демократичним стандартам, є однією з умов членства України у Раді Європи. Таким чином, Україна виконала своє зобов’язання та 13 квітня 2012 року Верховна Рада України ухвалила новий КПК, норми якого запрацюють вже у листопаді поточного року. У цьому Кодексі, знайшли відображення положення, раніше не відомі кримінально-процесуальному законодавству України.

Важливий інститут

Аналіз новел, що містить новий КПК України не обмежуються нашими попередніми рубриками, оскільки таких нововведень значна кількість та кожне з них заслуговує на свій коментар.

Чергова наша публікація буде присвячена новому інституту, який запроваджується з прийняттям КПК України – інститут «повідомлення про підозру» (дещо схоже між теперішньою стадією порушення кримінальної справи відносно особи та пред’явленням обвинувачення).

Історія становлення даного інституту свідчить про те, що подібні положення містилися й в нормативно-правових актах, які діяли ще до набуття Україною незалежності зокрема в: Статуті кримінального судочинства 1864 року, першому республіканському КПК 1922 року тощо. Але низький освітній рівень поліцейських чиновників, панування інквізиційного процесу, що наділяв їх великою владою й позбавляв підозрюваного (обвинуваченого) будь-яких прав, негативно пливали на стан досудового провадження того часу.

Як відмічалося, значна схожість щодо цього інституту існує і в порівнянні з чинним КПК. Фактично зміст письмового повідомлення про підозру відповідає вимогам, що висуваються до постанов про притягнення як обвинуваченого, але це вже інший процесуальний документ.

У Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також у подальших тлумачення Євросуду обвинуваченим вважається підозрювана особа, якій пред’явлено обвинувачення в будь-якому вигляді.

Змісту письмового повідомлення про підозру, а також порядку і строкам його вручення окремо присвячено главу в новому КПК – 22, що свідчить про особливу важливість вказаного інституту.

Підстава для закриття кримінального провадження

Новим КПК внесено зміни до порядку набуття статусу підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Одночасно змінено момент набуття особою статусу обвинуваченого. Чинний КПК передбачає, що обвинуваченим є особа, щодо якого винесена постанова про притягнення як обвинуваченого. На відміну від чинного новий КПК визначає обвинуваченим особу, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду. Тобто, на досудовому провадженні буде лише один суб’єкт відносно якого здійснюватиметься кримінальне переслідування – підозрюваний.

Статтею 276 КПК України передбачено виключні випадки обов’язкового повідомлення про підозру, зокрема: при затриманні особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому слідчий та прокурор зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, а на прохання підозрюваного – детально роз’яснити кожне із зазначених прав, про що вручається відповідна пам’ятка.

Пам’ятка передбачає собою узагальнення витягів з нормативно-правових актів, що закріплюють права та обов’язки підозрюваного. Зокрема, пам’ятка включає в себе деякі положення Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про попереднє ув’язнення» тощо.

В пам’ятці також буде примітка про те, що на всіх стадіях кримінального провадження підозрюваний має право примиритися з потерпілим і укласти відповідну угоду, а також за відсутності потерпілого угоду про визнання винуватості з прокурором (також є новим в кримінальному судочинстві нашої держави). У зв’язку з цим передбачені законом України про кримінальну відповідальність та КПК України випадки примирення та визнання винуватості є підставою для закриття кримінального провадження.

Політика гуманізації

Позитивним є те, що з запровадженням пам’ятки про права та обов’язки підозрюваного уповноваженій службовій особі не потрібно буде їх роз’яснювати та складати про це відповідний протокол, а підозрюваний матиме можливість у будь-який час «звернутись» до неї та дізнатись про свої права й обов’язки на зазначеній стадії. Це сприятиме процесуальній економії, зменшенню документообігу та підвищенню рівня обізнаності підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень.

За новим КПК письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором й має містити прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення, анкетні відомості особи (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру, номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення, зміст самої підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру, права підозрюваного, особистий підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором. Обмежений термін вручення сприятиме своєчасному та ефективному проведенню слідчим досудового розслідування, а також належному керівництву досудовим розслідуванням прокурором.

Контроль прокурора за кожним повідомленням особи про підозру є запорукою дотримання прав суб’єктів відносно яких здійснюється кримінальне переслідування.

У разі затримання особи таке повідомлення вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Якщо особі з різних причин не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа негайно звільняється. Зазначене зумовлене політикою гуманізації кримінального процесуального законодавства в нашій державі – якомога зменшити випадки затримання осіб, що підозрюються у вчинення кримінальних правопорушень до винесення вироку судом.

Перевірка практикою

Відомості про повідомлення про підозру невідкладно будуть вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таким чином, в реєстрі буде міститись інформація про всіх підозрюваних, що вчинили кримінальні правопорушення на території України з зазначенням їх анкетних даних.

До Єдиного реєстру матимуть доступ працівники слідчих підрозділів, які і будуть вносити відповідні відомості про підозрюваного, а також прокуратури всіх рівнів з правом такого ж внесення та контролю за належним внесенням інформації з метою недопущення будь-яких порушень слідчими.

Повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри здійснюється у такому ж самому порядку. У разі повідомлення про підозру прокурором, повідомлення про нову підозру або зміна раніше повідомленої підозри здійснюється виключно прокурором. Тобто, слідчий виявивши нові обставини в матеріалах кримінального провадження, які будуть впливати, наприклад на зміну кваліфікації діяння повинен перед прокурором клопотати про необхідність зміні підозри. Це свідчить про унеможливлення слідчим самостійно змінити кваліфікацію, що виключить маніпулювання, пов’язані зі зміною кваліфікації з тяжкого злочину на менш тяжкий і навпаки.

Свої особливості повідомлення про підозру є під час такого повідомлення окремої категорії осіб, які займають відповідальне становище в суспільстві, що є своєрідною гарантією безпідставного їх переслідування.

Так, статтею 481 КПК зазначено, що письмове повідомлення про підозру адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові здійснюється Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень. Повідомлення про підозру здійснюватиме лише Генеральний прокурор України: народним депутатам України, кандидатам у Президенти України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Голові Рахункової палати, його першому заступнику, заступникам, головному контролеру, секретареві Рахункової палати, заступникам Генерального прокурора України. Судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному та народному засідателю на час здійснення ними правосуддя повідомлення про підозру здійснює Генеральний прокурор України або його заступник.

Сьогодні в науковців та практиків існує безліч думок про інститут повідомлення про підозру. Дехто його схвалює, інші критикують, однак про його дієвість можна буде говорити тільки після його «перевірки» практикою. МВС України в цілому схвалює даний інститут, очікується, що з його запровадженням проведення досудового розслідування буде ефективнішим. У будь якому випадку 19 листопада новий Кримінальний процесуальний кодекс вступить в силу, та незалежно від того, які на той час переважатимуть переконання в суспільстві щодо його ефективності, органи досудового розслідування мають неухильно дотримуватися його положень.

Василь ФАРИННИК,

начальник Головного слідчого управління

МВС України, генерал-майор міліції,

спеціально для ЮВУ