Ольга КОНДРАТЬЄВА

Із набуттям чинності новим Податковим кодексом приватні підприємці почали скаржитися на збільшення кількості перевірок податківців, які відтепер здійснюються за новими правилами. Розтлумачити бізнесменам їхні права та обов’язки, а також допомогти знайти шляхи врегулювання проблемних питань у взаємовідносинах з представниками ДПС вирішили експерти-юристи Міжнародного інституту менеджменту, які провели семінар на тему «Взаємовідносини платника податків та органів податкової служби».

Спікерами під час заходу виступали доцент кафедри бізнес-адміністрування МІМ, експерт судово-економічної експертизи Ірина Педь, адвокат, партнер адвокатського об’єднання “С.Т.Партнерс” Сергій Тюрін та його колега Світлана Трофимчук, яка є фахівцем з питань захисту інтересів у кримінальних справах у галузях економіки та управління.

Спершу увагу присутніх на семінарі звернули на ті зміни у сфері контролю приватних підприємців податківцями, які відбулися із ухваленням нового ПК. Зокрема, статтею 75 цього Кодексу передбачається новий тип податкових перевірок, що іменуються фактичними та здійснюються за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності щодо дотримання порядку виплати податків, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв тощо. Їхня небезпека, на думку Сергія Тюріна, полягає у тому, що платник перед появою у себе податківців не має жодної змоги надати їм пояснення своїм діям. «Він дізнається про «виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення», вже коли бачить працівників ДПС у себе «на порозі», – додає він.

За його словами, посилення повноважень податківців відбулося і під час проведення документальної виїзної позапланової перевірки. Адже однією із підстав її ініціації нині вважається отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам зарплати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, причому внаслідок неукладення платником трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Із такою перевіркою до вас можуть завітати й у зв’язку з поданням скарги, щоправда не визначено, яким чином і від кого, про ненадання платником податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної».

Водночас, попри таке розширення кола підстав про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки платник дізнається із надісланого податківцями рекомендованим листом або врученого під розписку запиту, на який він може подати пояснення протягом 10 робочих днів. Разом з ним має надійти копія наказу про проведення перевірки, чого не відбувається під час проведення фактичних перевірок. Таким чином, виникає ситуація, за якої платник податків не може ознайомитися з текстом наказу, оскільки йому пред’являються лише його реквізити, зазначені у направленні, що значно звужує його права.

«Щоправда, відмовлятися від проведення таких контрольних заходів теж не є виходом із ситуації, оскільки у цьому випадку трьома посадовими особами ДПС складається акт відмови від допуску за встановленою формою, – пояснює Ірина Педь. – Ці дії передбачають складання протоколу про адмінпорушення, повідомлення податкової міліції та застосування арешту активів, який за старим законодавством накладався на підставі рішення суду, а тепер – на підставі лише рішення керівника органу ДПС. Його обґрунтованість перевіряється судом протягом 96 годин».

До речі, якщо податківці під час проведення перевірки констатують відсутність платника податків, то у такому випадку складається відповідний акт, про що наступного дня повідомляється податкова міліція, яка здійснює розшукові заходи. «Тому краще за податковою адресою підприємства, яка прив’язується до ЄДРПОУ і за якою з’являються із перевірками податківці, розмістити кабінет керівника та відповідальних за зустріч перевіряючих робітників. Останні, у випадку відсутності керівництва підприємства, повинні належним чином прийняти податківців та знати, які документи їм у першу чергу можна надати на перевірку», – радить Ірина Педь. Окрім цього, вона наголошує на тому, що періодичність таких перевірок визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків. Загалом, вони можуть перевірятися не частіше раз на 3 роки.

Оскільки у новому ПК відсутнє таке поняття, як «податковий компроміс», за яким приватний підприємець швидше та простіше погашав свої податкові зобов’язання, ніж у випадку звернення до суду, йому доведеться звертатися зі скаргами до органів ДПС або ж до судових інстанцій. В останньому випадку, коли оскаржується податкове повідомлення-рішення, існують певні юридичні протиріччя між двома нормами ПК – пунктами 56 18 та 56.19, які встановлюють різний строк звернення до суду – 1095 днів та 1 місяць відповідно. У листі ВАСУ від 10.02. 2011 вказується, що слід користуватися нормою, яка діє на користь платника податків, оскільки передбачає більші процесуальні строки, тобто 1095 днів. Також ВАСУ дає роз’яснення щодо надання платниками податків різного формулювання змісту позовних вимог у справах, пов’язаних з оскарженням наказу про проведення позапланової перевірки. В одних випадках йдеться про визнання його недійсним, в інших – про скасування. За таких умов суд має право вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Водночас експерти зазначили, що на сьогодні не існує належної судової практики, тому і неможливо робити висновки щодо результатів розгляду тих чи інших спорів.