Новий Кримінально-процесуальний кодекс набагато краще захищає права людини — і тих, хто піддається кримінальному переслідуванню за скоєння злочину, і потерпілих, — заявив екс-міністр юстиції Микола Оніщук.

“Поза всяким сумнівом, закон містить надзвичайно великий потенціал гуманістних норм, які мають покращити захист прав людини. Метою ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу було і є покращення захисту прав людини під час кримінального переслідування. В законі, який набирає чинності у ніч на 20 листопада, також набагато краще захищаються права потерпілого – він стає повноправним учасником процесу і на стадії досудового розслідування, і під час розгляду справи у суді”, — сказав М.Оніщук.

Він розповів, що за новим КПК громадянин, який звинувачується у скоєнні злочину, має більше можливостей для збору доказів своєї невинності, для призначення експертиз, які можуть бути ним використані для захисту своїх інтересів, для ознайомлення з матеріалами справи, в якій його звинувачують.

“Іншими словами, процесуальне положення як сторони захисту, так і сторони обвинувачення стає більш змагальним, і ці відносини набувають більшої процесуальної рівності сторін, ніж це є на сьогодні”, — підкреслив екс-міністр юстиції.

М.Оніщук також поінформував, що згідно нового закону потерпілий також отримує кращий захист своїх прав у процесі досудового розслідування та власне судового розгляду. Зокрема, він отримує право стати повноправним учасником досудового слідства, в тому числі збирати докази та вимагати призначення експертиз.

“Тобто потерпілий значно меншою мірою залежить від волі, наприклад, сторони обвинувачення чи сторони захисту. Поза всяким сумнівом, це теж позитивна сторона цього закону”, — переконаний екс-міністр. Він також акцентував увагу на тому, що новий КПК суттєво обмежує можливість застосування правоохоронними органами такого запобіжного засобу, як тримання під вартою. На думку правника, оскільки закон надає можливість тримати під вартою лише у випадку скоєння особою тяжкого насильницького злочину, і це практично не буде застосовуватися ні в економічній, ні в інших видах злочинності, кількість таких затримань і рішень щодо тримання під вартою зменшиться в десятки разів. А оскільки тримати людину під вартою можна буде тільки у виключних випадках і лише з дозволу суду, це має суттєво скоротити число випадків психологічного, а іноді й фізичного тиску на осіб, які тримаються під вартою у слідчих ізоляторах.

Микола Оніщук звернув увагу й на те, що раніше слідчий мав право брати з підслідного підписку про невиїзд, тобто обмежувати пересування, арештовувати майно підозрюваного у скоєнні злочину, а за новим КПК це буде робитися виключно за рішенням суду. Окрім того, передбачається введення спеціальної посади слідчого судді, тобто йдеться про посилення судового контролю над діями правоохоронців під час кримінального переслідування, підкреслив він.

Підсумовуючи, Оніщук зазначив, що новий КПК спрямований на гуманізацію з точки зору саме захисту прав людини і містить належне нормативне підгрунтя для цього. “Але дуже багато залежатиме від того, як цей закон буде застосовуватися, чи зміниться ментальність і відданість праву тих, хто буде його застосовувати, і насамперед працівників правоохоронних органів. А це вже залежить від політичної волі в країні та контролю з боку суспільства за виконанням цього закону”, — вважає екс-міністр.