Влада самого суспільства, для суспільства і в інтересах суспільства. Чи справді це так?

Мабуть, мало хто знає, що незабаром, а саме 7 грудня, Україна відзначатиме День місцевого самоврядування — професійне свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах. Так само, як, мабуть, і мало хто святкуватиме, окрім безпосередньо причетих до неї) свята. І це не дивно, бо для багатьох українців це таж владна вертикаль, яку так старанно вибудовує Банкова і в якій місця реальному місцевому самоврядування фактично не лишилося. Як ведеться за такої ситуації місцевому самоврядуванню, які функції його органи виконують, будучи провідником між виконавчою владою країни і громадою, та чи працюють вони на благо людей? На ці та інші запитання кореспондент «ЮВУ» спробував знайти відповідь під час розмови з головою Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Олександром НЕЗНАЛОМ.

— Олександре Григоровичу, нині особливо гостро постає питання взаємовідносин органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Яким чином Ви вирішуєте проблеми, що виникають при делегуванні повноважень виконавчої влади органам місцевого самоврядування, а також у здійсненні таких повноважень?

— Нагадаю, що в минулому році в столиці були ліквідовані районні ради. За таких умов виникла потреба в пошуку інших форм роботи і взаємодії з органами місцевого самоврядування. До них можна віднести ту ж громадську раду, яка була створена в Голосіївському районі на підставі аналізу діяльності громадських організацій району (загалом їх близько 200) і до складу якої обрано 19 осіб. Також із метою вирішення непорозумінь у делегуванні повноважень була створена рада підприємців. Це дуже потужний блок і інтересів, і впливу, і бютжетоутворючого компоненту району. Важливе місце в системі взаємодії між органами влади займає і студентська рада, до якої входять представники 14 вузів та трьох студмістечок, розташованих на території району.

— Важливим у нинішній системі місцевого самоврядування, як видається, є вдосконалення механізмів і практики безпосередньої демократії, а саме участі громадян у процесах місцевого самоврядування, залучення якомога більшої їх кількості до розв’язання актуальних проблем громади. Як Ви вирішуєте цю проблему?

— Найперше скажу, що суть нашої діяльності спрямована, в першу чергу, на зміцнення громадського сектора, підтримки та поліпшення взаємодії органів виконавчої влади з громадськими організаціями та органами самоорганізації населення району. Тож уже традиційно на засідання колегій райдержадміністрації, робочі наради запрошуються керівники органів самоорганізації населення та громадських об’єднань. Така співпраця сприяє вивченню проблем, налагодженню контактів з територіальною громадою, допомагає розв’язувати найбільш гострі та проблемні питання. При тому додам, що сьогодні на території району діє 12 органів самоорганізації населення (серед них 4 будинкових), надано дозволи на створення ще 17 таких органів.

Зазначу, що діючі в районі органи самоорганізації населення (ОСН) досить потужні та активні і ми завжди підтримуємо їхні ініціативи та залучаємо до вирішення конкретних питань. Наприклад, зараз райдержадміністрація спільно з ОСН «Теремки-1» працює над створенням зони відпочинку в урочищі Теремки. До речі, з цією ініціативою вийшла сама громада мікрорайону. З метою реалізації цього проекту вже підписано тристоронню угоду між Інститутом зоології ім. І. І. Шмальгаузена, райдержадміністрацією та Національним природним парком про рекреаційну діяльність у цьому місці. Це дало нам можливість отримати 18 га території урочища під зону відпочинку. Плануємо зробити так, щоб людям було зручно і приємно проводити тут час: облаштуємо пішохідні доріжки, зовнішнє освітлення, лави для відпочинку, а також побудуємо громадський туалет. Всі роботи плануємо завершити до 1 грудня поточного року.

Залучили ми ОСН та громадські організації й до обговорення Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року. І, до речі, отримали дуже цікаві пропозиції. Багато було пропозицій стосовно покращення та модернізації транспортної, інженерної інфраструктури району й міста тощо.

— Як відомо, в липні нинішнього року набрав чинності Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції». Як даний закон вплинув на загальну ситуацію в районі та які заходи Ви вживаєте для подолання корупції?

— Безумовно, загальний закон має суттєвий вплив на динаміку життєдіяльності району. Тож у січні наступного року плануємо запровадити спеціальну перевірку щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто. З цього ж часу зміниться ситуація стосовно фінансового контролю за діяльністю посадовців, уповноважених на виконання функцій держави — вони зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витратні зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього закону.

Із метою виявлення в проектах нормативно-правових актів, затверджених райдержадміністрацією, норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, проводитиметься відповідна антикорупційна експертиза таких документів.

Також для поліпшення умов реалізації конституційного права та запобігання проявам корупції під час надання адміністративних послуг ми затвердили Перелік адміністративних послуг, які надаються структурними підрозділами адміністрації району. А вся інформація, що стосується роботи райдержадміністрації, є абсолютно прозорою та доступною для фізичних і юридичних осіб.

— Які заходи Ви як голова вживаєте для підтримки підприємництва в районі?

— Для початку можу сказати, що за станом на 1 жовтня цього року у Голосіївському районі налічується 56453 суб’єкти господарської діяльності, з них 33632 — юридичні особи, 22821 — фізична особа-підприємець, тоді як в аналогічний період минулого року на обліку в районі перебувало їх значно менше — 54498 суб’єктів господарювання. Отже, можемо спостерігати тенденцію до збільшення осіб, які бажають займатися підприємницькою діяльністю.

Із метою зменшення часових і грошових витрат при одержанні суб’єктами господарювання документів дозвільного характеру райдержадміністрацією був створений дозвільний центр (розміщується на першому поверсі будівлі адміністрації), який оснащено сучасною комп’ютерною та оргтехнікою.

На сьогодні одним із завдань влади є забезпечення вдосконалення порядку надання адміністративних послуг, підвищення їх якості, створення сприятливих і доступних умов для реалізації фізичними і юридичними особами прав на одержання таких послуг. Саме з цією метою райдержадміністрацією проводиться робота з відкриття «Єдиного центру надання адміністративних послуг». Для цього ми провели повну інвентаризацію таких послуг, що надаються райдержадміністрацією, напрацьований їх перелік, поданий до Головного управління регуляторної політики та підприємництва для подальшої передачі на затвердження до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. Структурними підрозділами адміністрації розробляються також стандарти надання таких послуг.

— Що хвилює районну владу сьогодні найбільше?

— Дуже болюче для нас питання — стан житлово-комунального господарства. Житловий фонд району не новий і на сьогодні майже весь потребує вибіркового конструктивного та комплексного капітального ремонту. У своїй більшості — це будинки масової забудови 60—70-х років (так звані хрущовки) та ще більш ранньої забудови, термін експлуатації яких 50 і більше років. Житлові будинки мікрорайонів «Теремки-1» та «Теремки-2», побудовані в 1978—1990 роках, теж в основному перевищують 25 років. Тому, як ви розумієте, більшість із них потребують значних матеріальних вкладень, заміни мереж, ліфтів тощо. Майже щоденно ми стикаємося з проблемою необхідності негайного ремонту покрівель, заміни труб та утеплення зовнішніх стін будинків. Коштів, які на ці роботи виділяються з бюджету, недостатньо. При тому як голова району я несу відповідальність за кожний будинок та об’єкт району й дуже добре розумію обурення людей у разі ненадання якісних послуг, але, повірте, неможливо виправити за рік ситуацію, яка складалася протягом останніх десятиліть.

— Багато сьогодні говориться і про постійно зростаючі комунальні тарифи. І це реальна проблема для людей…

— Це — проблема всієї держави. Але хочу зазначити, що в житті за все потрібно платити. І питання це потрібно регулювати з урахуванням фінансового стану людей та економічної ситуації країни. Ситуація, що склалася з комунальними тарифами, — це ситуація не одного дня. Вона зароджувалася ще за радянських часів, коли плата за комунальні послуги коштувала копійки. Нинішня ж система комунальних тарифів працює за іншими економічними принципами і законами. Як на мене, оплата за комунальні послуги має бути різною. Це пояснюється тим, що житлові будинки відрізняються за комфортом, кількістю поверхів, місцем розташування (підвищення собівартості послуг) тощо. Підсумовуючи зазначу, що я проти радикалізму щодо тарифів, особливо в кризовий період. Також додам, що будь-яке підвищення тарифів на комунальні послуги має бути економічно обґрунтованим.

— Сьогодні є об’єктивна необхідність підвищення ролі законодавства, в тому числі і щодо місцевого самоврядування, оскільки в ньому нерідко втілений вузькогалузевий інтерес або ж інтерес окремих прошарків населення, а не загальнонародний. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Частиною третьою статті 22 Конституції України визначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Тому про якийсь «галузевий» інтерес окремих прошарків населення у вітчизняному законодавстві, принаймні того, що стосується місцевого самоврядування, на сьогодні дуже важко судити, оскільки останнє є добровільним правом кожного громадянина самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах, що встановлені Конституцією та регулюються законами України.

Проблема, на мою думку, в іншому. Немає чіткого усвідомлення громадянином того, що реалізація закріпленого його конституційного права щодо управління державними справами, зокрема на місцевому рівні, потребує забезпечення й удосконалення різноманітних форм та важелів впливу на діяльність місцевих органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Слід звертати увагу не лише на форми безпосередньої участі, але й на інші деталі, які передбачені українським законодавством і які у повсякденні певною мірою сприяють реалізації впливу громадськості на прийняття важливих суспільно-політичних рішень. Це і загальні збори, і громадські слухання, і місцеві ініціативи, і громадські ради тощо.

Українське законодавче підґрунтя, яке регулює права громадян на участь в управлінні державними справами, свідчить про недостатність унормування самої процедури здійснення участі громадськості в управлінні державними справами, оскільки ця процедура має закріплюватися в статутах самих територіальних громад, котрі часто є вкрай недосконалими, суперечать законам або взагалі відсутні. Те саме стосується й окремих положень, що врегульовують право громадян на місцеву ініціативу. Немає конкретно визначеного кола суб’єктів зазначених ініціатив. Слід звернути увагу й на відсутність розмежувань у повноваженнях громадян впливати на прийняття державних рішень на різних місцевих рівнях. Більша кількість громадських ініціатив сьогодні вирішується виконавчими органами.

— Які найголовніші завдання Ви вбачаєте для району в найближчому майбутньому і яким чином плануєте їх вирішувати?

— Мені дуже подобається вислів «Будьте реалістами — прагніть до неможливого». Відкриємо на Теремках-І дошкільний навчальний заклад №726, на Теремках-ІІ дитсад №196. Вже підготовлена документація та освоюються кошти у сумі 3,8 млн гривень, передбачені програмою соціально-економічного розвитку міста на прибудову до СЗШ №151 у Чапаївці. Розробляється проектна документація для будівництва нового приміщення середньої школи по вулиці Козачій ( школа 1934 року забудови) та прибудови до гімназії №59 на вулиці В.Китаївській.

Сподіваюся, знайдемо підтримку з боку керівництва міста і в питанні відновлення роботи кабінету водолікування Центральної райполіклініки та басейну відділення відновного лікування Центральної районної дитячої поліклініки.

Є в нас задуми й щодо створення зони відпочинку на території Совських ставків. Згідно з рішенням Київради ця територія була надана в оренду TOB «Господарник». На жаль, протягом всіх останніх років, ще за моїх попередників, не було зроблено нічого, точніше кажучи, територія перетворилася просто на смітник. Тому наполягатимемо на скасуванні вищезазначеного рішення Київради та створенні на цій території зони відпочинку для мешканці району та всіх киян. Відповідне звернення нами вже направлено в Київраду.

Розмовляв Максим Іллюк, “ЮВУ”

Теги: