Мінімальна заробітна платня в 3200 грн: на що звернути увагу
Автор: Соломіна Марія, експерт З питань Оплати Праці, buhgalter911@mail.ua
Кабмінівський проект Держбюджету на 2017 рік, переданий Верховній Раді на розгляд до другого читання, передбачає збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3200 грн. Ну це і не новина вже. Зараз цікаво інше: як цього «гіганта» втиснутий в чинне законодавство? Так, цікаві, зокрема, законопроекти № 5130 і № 5132. Дивимося, що хочуть змінити.
оплата праці
1. Визначення мінімальної заробітної плати. З визначення мінзарплати зникне «прив’язка» до простого, некваліфікованої праці. Але це не означає, що роботодавці тепер зможуть встановлювати всім працівникам зарплату в мінімальному розмірі. Вимога про необхідність оплачувати працю працівників з урахуванням їх кваліфікації та складності виконуваних робіт залишиться і в ст. 95 КЗпП, і в ст. 6 Закону про оплату праці.
Врахуйте: застосовувана на підприємстві система оплати праці повинна бути зафіксована в колективному договорі.
2. Розмір заробітної плати працівника. Розмір зарплати за повністю виконану місячну норму робочого часу не може бути нижче розміру мінзарплати. Причому при порівнянні з мінзарплати нарахованої працівникові зарплати не будемо враховувати тільки:
– Доплати за роботу в несприятливих умовах праці та умовах підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, за роз’їзний характер праці;
– Премії до святкових та ювілейних дат.
Зараз же з мінімальною зарплатою ми фактично порівнюємо тільки місячний оклад (тарифну ставку) працівника, відкидаючи ВСЕ (!) Нараховані йому доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
3. до мінзарплати доплата. Ще одна новинка. Якщо працівник виконує місячну норму праці, але його зарплата не дотягує до мінімалки, роботодавець зобов’язаний буде встановити йому доплату до рівня мінзарплати.
Ця доплата повинна виплачуватися щомісяця одночасно з зарплатою.
Така ж «домінімальная» доплата буде і в разі, якщо відхилення від мінзарплати пов’язані з періодичністю виплати складових зарплати працівника.
А як же тоді бути з тими, хто працює на умовах неповного робочого часу? Невже і їм потрібно буде доплачувати до мінзарплати?
Звичайно ж, ні. Інакше була б перекручено суть оплати праці в режимі неповного робочого часу: менше працюєш – менше отримуєш.
Оплата праці працівників на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. У зв’язку з цим місячний фонд оплати праці працівника може бути менше мінзарплати, але при цьому в умовах нормальної тривалості робочого часу заробітна плата працівника повинна бути не нижче встановленого законодавством рівня мінімальної заробітної плати.
Аналогічне правило діє і для відрядників.
Тобто відрядні розцінки повинні встановлюватися таким чином, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника була не меншою мінзарплати.
Важливо! Якщо працівник не виконав місячну норму праці, його праця оплачуватиметься пропорційно відпрацьованій нормі праці або залежно від виробітку. Тобто виплата може бути менше мінімальної заробітної плати. Таким чином, в цій частині все без змін і без доплат до мінзарплати.
4. Перевірки Держпраці. У ст. 265 КЗпП планується розширити перелік правопорушень, виділивши з «інших порушень трудового законодавства» такі, як:
– Недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – штраф у триразовому розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
– Недопущення до проведення перевірки, проведеної з метою виявлення працівників, які допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата зарплати без нарахування і сплати ЄСВ та податків – штраф в стократному розмірі мінзарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
ЄСВ і єдиний податок
Тут все крутиться навколо підприємців. Дивіться самі …
1. Пенсія і сплата ЄСВ. Ура! Планується звільнити від сплати ЄСВ за себе ВСІХ підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Зараз такою пільгою можуть скористатися тільки підприємці-єдиноподатники.
2. ЄСВ в безприбуткові місяці загальносистемника. Погані новини. Цілком можливо, що загальносистемників зобов’яжуть сплачувати єдиний соціальний внесок за кожен місяць звітного року.
Відзначимо, що сьогодні загальносистемники, які не отримують дохід (прибуток) в звітному році або окремому місяці звітного року, має право не платити ЄСВ за такий рік або безприбуткові місяць.
3. ЄСВ і єдиноподатники. Для платників єдиного податку групи 1 (п 1 в.п .. 291.4 ПКУ) передбачена можливість сплати ЄСВ за себе в сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску. І тут же ложка дьогтю – до страхового стажу такі місяці «половинчастою сплати» потраплять пропорційно сплаченому ЄСВ.
4. Єдиний податок. Законопроектом № 5132 (допрацьованим) передбачена «перепрівязка» ставки єдиного податку для платників групи 1 до розміру прожитмінімуму (до 10% розміру прожитмінімуму, а не мінзарплати, як сьогодні).
При цьому передбачається, що розмір прожитмінімуму залишиться на рівні 1600 грн.
Звертаємо увагу! Тут ми розглянули законопроекти № 5130 і № 5132. Вони поки не прийняті Верховною Радою.
