Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

МАФ ДЕМОКРАТІЇ

0 288

МАФ ДЕМОКРАТІЇ

У випадках, коли МАФи або тимчасові споруди (ТС) використовуються  як громадські  депутатські  приймальні, місцева влада вимушено визнає законність їх установки.

Мобільне «право»

Мобільність МАФів відома – їх можна швидко встановити і також швидко демонтувати.

Факти свідчать, що найбільш затребувана й успішно використовується ця особливість МАФів при веденні вуличної пропаганди та агітації.

 Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038 «Про регулювання містобудівної діяльності» МАФ — тимчасова одноповерхова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Однією з особливих вимог до цього спорудження є виготовлення його з полегшених конструкцій, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і його тимчасова установка без фундаменту.

Місцеві органи влади відповідно до ст. 26 Закону України від 21.05.1997 р. № 280 «Про місцеве самоврядування» мають виняткове право на видачу дозволів на установку МАФів.

Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038 розміщення МАФів здійснюється  відповідно до Закону України від 06.09.2005 № 2807 «Про благоустрій населених пунктів».

Також розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ від 21.10.2011 р. № 244.

У той же час, постановою КМ України від 25.05.2011 р. № 548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації» було скасовано постанову КМУ від 26.08.2009 р. «Про порядок розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності».

Слід звернути увагу на те, що жодним законом України депутатам не надано перевагу для ведення політичної або підприємницької діяльності.

Більш того, народним депутатам відповідно до ст. 3 Закону України від 17.11.1992 р. № 2790 «Про статус народного депутата» заборонено суміщати підприємницьку та депутатську діяльність.

Тому розміщення ТС відповідно до депутатської діяльності також необхідно робити згідно з наказом Мінрегіону, будівництва та ЖКГ від 21.10.2011 р. № 244 «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

Тому мета установки депутатської МАФи – депутатської приймальні – виправдовує будь-які дії народних обранців.

Водночас, на відміну від депутатів військкомати і ВК УВС не використовують мобільне «право» даного виду архітектури і не встановлюють свої армійські намети для набору новобранців до армії і міліції.

Медогляди новобранців проводяться у спеціально виділених для ЗС і УВС капітальних будівлях і стаціонарних медичних установах без застосування норм Закону України від 17.02.2011 р. № 3038 .

Також необхідно зазначити, що згідно зі  ст. 16 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038 самовільне встановлення МАФів заборонено.

 Інший профіль

В Україні склалася певна практика щодо самовільної, тобто без згоди з уповноваженими державними органами установки МАФів.

Але це не означає, що для установки депутатських МАФів не потрібне отримання обов’язкових дозволів.

Так, подаючи в місцевий орган влади заявку на проведення «зустрічі з виборцями»,  депутати не вказують інформацію про встановлення ними МАФів і не просять місцеву владу про надання будь-яких дозволів.

Наприклад, відмова особи від виконання необхідних для всіх громадян вимог наказу Мінрегіонбуду № 244  не дозволяє їм  відповідно до законодавства отримати позитивне рішення про відповідність місця розташування ТС (МАФу)  згідно з будівельними нормами і також унеможливлює отримання паспорта прив’язки ТС на місцевості.

Крім того, особа, що встановлює ТС, зобов’язана повідомити органи влади про його розміщення . Відсутність необхідних дозволів, а також неповідомлення органів влади про свої дії нікому не дає права встановити ТС або МАФ. Відзначимо, що дані вимоги мають відношення до осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Як відомо, депутати займаються не підприємницькою, а діяльністю «іншого» призначення. Відсутність прямих заборонних підзаконних норм щодо депутатських наметів не можна трактувати на користь осіб, зацікавлених у таких діях із встановлення ТС (МАФів) на території місцевих рад.

Вважаємо, що всі особи, включаючи депутатів, при установці ТС  як депутатських приймалень або наметів іншого профілю, повинні діяти відповідно до Закону України від 21.05.1997 р. № 280 і наказу Мінрегіонбуду від від 21.10.2011 р. № 244.

Також необхідно враховувати, що отримання дозволу на проведення зустрічі з виборцями, тобто проведення масового заходу на підконтрольній місцевим органам влади території, не означає отримання права на встановлення на цій  території ТС або МАФу .

Таким чином, зроблена підміна понять веде до порушення закону .

 Правила громади

Розміщення та знесення МАФів у населених пунктах регулюється Правилами благоустрою, які пріймають місцеві ради.

Наприклад, до даного питання Київська міська рада прийняла Правила благоустрою м. Києва від 25.12.2008 р. №1051/1051 (далі – Правила), згідно з якими встановлюються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і які спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини на території громади .

 Відповідно до Правил визначено Порядок розміщення МАФів згідно з Єдиними правилами  ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правилами користування ними та охорони, затверджених постановою КМ України від 30.03.94 № 198, Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженими в установленому порядку Київською міською радою, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою.

Згідно з п.13.2.1. Правил розміщення МАФів під час проведення ярмаркових, загальноміських або державних заходів здійснюється відповідно до розпоряджень виконкому Київської ради (Київської міської державної адміністрації).

Безумовно, за своїм призначенням депутатську діяльність на території місцевої територіальної громади слід віднести до державних заходів.

Разом з цим, всі особи відповідно до п. 13.2.6. Правил повинні розміщувати МАФи з дотриманням обмежень, встановлених Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженими у встановленому порядку Київською міською радою.

Таким чином, вимоги до установки будь-якого МАФу на території Києва єдині для всіх.

Тому згідно з п. 13.2.5. Правил МАФи, встановлені без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, вважаються самовільно розміщеними і підлягають демонтажу за кошти особи, яка вчинила установку, в терміни, визначені у приписі Головного управління контролю за благоустроєм.

Слід зазначити, що для Київської ради установка МАФів і ТС без погоджень і дозволів місцевих органів влади, отриманих саме від Київської ради, – очевидне порушення законодавства.

Порядок демонтажу

Порядок демонтажу самовільно встановлених МАФів і ТС відбувається відповідно  до п. 13.3 Правил.

Слід звернути увагу на те, що рішення про демонтаж самовільно розміщених МАФів і ТС приймає Головне управління з благоустрою Київського виконкому Київської міської ради (ГУБ Києва) з урахуванням пропозицій органів, які виявили це самовільне розміщення.

Порядок демонтажу передбачає винесення припису власнику самовільного МАФу з вимогою усунення порушень шляхом проведення його демонтажу протягом трьох робочих днів.

Протягом зазначеного строку власник зобов’язаний за свій рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщених ТС або МАФу і провести відновлення порушеного благоустрою на місці його розміщення.

Особливо слід виділити положення Правил, згідно з яким у разі невиконання власником вимог припису ГУБ Києва здійснює демонтаж самовільно розміщеного НД за рахунок коштів міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником, винним у порушенні благоустрою.

Для проведення демонтажу створюється комісія у складі представників ГУБ Києва, КП “Київблагоустрій”, управління благоустрою Київської державної адміністрації, представника міліції (за згодою) та винної особи (у разі його присутності).

Звертаємо увагу, що у вказаному підзаконному акті не визначений судовий порядок демонтажу (знесення) ТС або МАФу .

Виходить, що для уповноважених осіб, включених до комісії по знесенню незаконних споруд, відповідно до Правил не потрібно звертатися до суду для отримання рішення про демонтаж.

При цьому особа, винна у самовільному розміщенні МАФу, не позбавлена ​​права на звернення до суду з позовом про визнання незаконними дії по демонтажу МАФу посадових осіб, включених до комісії, а також може заявити клопотання про накладення забезпечувальних заходів у вигляді заборони на вчинення дій з демонтажу ТС до розгляду даного позову.

У цьому випадку спір про незаконний демонтаж МАФу (на думку заявника) відповідно  до Кодексу адміністративного судоустрою має бути розглянутий  у розумні терміни.

Необхідно відзначити, що в будь-якому випадку судові розумні терміни згідно із закону перевищують 3– денний термін на демонтаж ТС за рішенням комісії Київради, встановлений Правилами.

Крім того, згідно з п. 20.2.10. Правил ГУБ Києва здійснює заходи щодо проведення демонтажу самовільно розміщених ТС і МАФів на території міста Києва на підставі заявок балансоутримувачів об’єктів благоустрою, рішень комісії з питань впорядкування розміщення ТС і МАФів на території Києва, а також приписів прокурора та рішень суду за рахунок коштів міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником тимчасової споруди, винним у порушенні благоустрою.

Демонтаж тимчасових споруд (малих архітектурних форм) та елементів благоустрою на підставі заявок власника цієї споруди здійснюється за рахунок останнього.

Законне припинення

Після складання акта демонтажу малих архітектурних форм і тимчасових споруд вони опечатуються та евакуюються на майданчик тимчасового зберігання, де передаються на зберігання відповідальній особі під розпис.

Відповідальність за збереження евакуйованих МАФів покладено на ГУБ Києва Київської міської ради.

Згідно з п. 13.3.5. Правил у разі, якщо протягом шести місяців з дати демонтажу від власника або його представника не надходить заява про повернення демонтованого ТС, зазначене майно може бути реалізоване за ціною, визначеною незалежною експертизою.

Різниця коштів від реалізації майна, яка перевищує суму робіт з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання ТС, повертається боржникові.

У разі незгоди з діями ГУБ Києва боржник має право оскаржити їх у суді в загальному порядку.

Необхідно також відзначити, що Київрада діє в адміністративному порядку, а боржник – у судовому.

Відповідальність різна

Згідно з п. 20.1. Правил до відповідальність за порушення благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про відходи” та “Про охорону навколишнього природного середовища”; порушенні встановлених державних стандартів, норм та цих Правил; порушенні режиму використання та охорони територій та об’єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території ) об’єкта благоустрою; творенні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об’єктів та елементів благоустрою.

Порушення Правил оформляється згідно зі ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАПУ).

Справа про адміністративне правопорушення розглядається адміністративною комісією Київради у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відзначимо, що притягнення до відповідальності осіб, винних у правопорушенні, що триває, органами,  уповноваженими на проведення контролю та мають право на демонтаж МАФів відповідно до законодавства, не вимагає отримання спеціального судового рішення.

Особливості порядку притягнення народного депутата до відповідальності визначаються Конституцією України, Законом від 17.11.1992 р. «Про статус народного депутата» та Законом «Про Регламент Верховної Ради України». До майнової відповідальності депутати залучаються на загальних підставах.

Відповідальність посадових осіб органів державної влади встановлена ​​згідно зі ст. 36 Закону від 17.11.1992 р. за невиконання законних вимог народного депутата або створення перешкод у його роботі. За невиконання незаконних вимог народного депутата ніяка відповідальність не встановлена.

Невідповідність статусу

Відповідно  до ч. 1 ст. 27 Закону України від 17.11.1992 р. «Про статус народного депутата» обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата та застосування інших заходів, які відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Відзначимо, що незаконно розміщений МАФ не є житловим або службовим приміщенням депутата. Також відсутня правова колізія у зв’язку із законним демонтажем МАФу і даною нормою закону.

При припиненні незаконних дій депутата у зв’язку із самовільною установкою МАФу обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення народного депутата і застосування до нього інших заходів не проводиться. Тим більше, ніякі свободи народного депутата при цьому не обмежуються.

Не можна вважати правом депутата вільно порушувати законодавство. Депутатська етика вимагає від депутата утримуватись від дій, що компрометують його самого, ВР України, державу. Закон не допускає використання депутатом свого мандата всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави. Депутат не повинен використовувати свій мандат в особистих цілях.

Тому самовільна установка депутатом громадської приймальні у вигляді МАФу не відповідає вимогам ст. 28 Закону від 17.11.1992 р. про забезпечення умов при виконанні ним депутатських повноважень.

У зв’язку з тим, що самовільна установка МАФів депутатам заборонена, значить, і пред’явлення до них якихось вимог для обладнання в них громадських депутатських приймалень не потрібна.

Таким чином, розміщення в МАФах громадських приймалень не відповідає вимогам закону.

Згідно з ч. 5 ст. 28 Закону від 17.11.1992 р. місцеві органи виконавчої влади зобов’язані надати депутату окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника – консультанта. Але МАФ – не є технічно обладнаним службовим приміщенням, яке зобов’язане надати виконком. Адже в цьому випадку місцевий орган влади, насамперед, повинен керуватися вимогами БНіП . До МАФів таких БНіП немає.

Таким чином, місцевий орган влади не зобов’язаний надавати депутату намет для розміщення МАФу  або сприяти в його незаконній установці. Єдиних будівельних вимог до обладнання легальних депутатських приймалень також немає. Певні вимоги до обрудования депутатських приймалень встановлені згідно з ч.7 ст. 28 Закону від 17.11.1992 р.

У зв’язку з тим, що органи місцевого самоврядування, а також їх посадові особи зобов’язані сприяти організації звітів народних депутатів та їх зустрічей з виборцями, вони зобов’язані надавати їм безкоштовно окремі пристосовані приміщення, обладнані засобами зв’язку.

У даному випадку слід розуміти, що депутату має бути надано капітальне приміщення, а не МАФ.

Священна властність

При незаконній установці депутатської приймальні в МАФі розрахунок провокації полягає в тому, що демонтаж цієї споруда неможливий у зв’язку з тим, що «ніхто не може пошкодити майно, яке належить депутату».

Перш за все, необхідно відзначити, що знесення МАФу не передбачає наміру на пошкодження власності.

Тому знесення будь-яких МАФів, встановлених без відповідних дозволів щодо розміщення, законний.

Таким чином, підміна законної процедури знесення незаконного МАФу на нібито припинення дій з позбавлення права власності нічим не обгрунтована.

Крім того, уповноважена на знесення незаконного МАФу особа не має наміру і нікого не позбавляє права власності на майно МАФу .

При цьому, в разі пошкодження або знищення незаконно встановленого МАФу (приватної власності) діють норми, встановлені ЦК України при відшкодуванні збитків і норми Правил.

Виктимность депутата власника майна (ТС) при законних діях компетентного органу, уповноваженого на знесення МАФу, у разі пошкодження ним свого майна також повинна враховуватися судом.

Природно, відповідно до Конституції депутат – власник майна, використовуваного ним всупереч інтересам територіальної громади і на її території, має право звернутися до суду для захисту своїх інтересів. У цьому випадку кожна сторона в даному спорі повинна представити суду докази в обгрунтування своєї позиції.

Депутат – позивач повинен представити суду матеріальні докази (дозвіл або погодження) законності встановлення ТС або МАФу на території місцевої територіальної громади. Безумовно, відсутність дозволів підтверджує незаконність дій депутата .

Також необхідно відзначити, що рішення про знесення незаконно встановленого ТС здійснює орган, який видає дозволи на їх встановлення.

Таким чином, даний дозвільний орган повною мірою володіє інформацією про незаконно встановленний МАФ на його території. В даному випадку, слід врахувати, що із судовим позовом має звернутися порушник, а не представницький орган місцевої влади.

***

Намет у вигляді приймальні – це МАФ.

Незаконне встановлення МАФу – це правопорушення.

Тому уповноваженому і компетентному органу місцевої влади відповідно до законодавства для припинення правопорушення та проведення демонтажу незаконного МАФу в інтересах територіальної громади не потрібне судове рішення.

Таким чином, демонтаж брехливих приймалень в МАФах – законний.

Крім того, для недопушення подальших депутатських провокацій необхідно сформувати певну судову практику.

Анатолій КОВТУН,

юрист,

м. Харків

Джерело:

ЮВУ №5 2014

Аналітична юриспруденція

    Джерело:

    ЮВУ №5 2014

    Автор

    Залиште коментар