Відповідно до Закону України «Про державні нагороди України», Указу Президента «Про почесні звання України» (далі – Указ) і затвердженого ним відповідного Положення про почесні звання України (далі – Положення) на сьогодні маємо 41 почесне звання: від Народного артиста України і до Матері-героїні (в порядку за текстом). В середині переліку можна знайти і Заслуженого метролога України, і Заслуженого працівника сфери послуг, і багато інших.

 Головне, не переплутати…

А от, наприклад, про рятувальників, сміливих, відважних людей, які ризикують власним життям, згадали лише в 2010 році і встановили нарешті звання «Заслужений працівник цивільного захисту України». Втім, і досі відповідні зміни до Положення не внесені, не визначені підстави для присвоєння цього високого звання. Руки не доходять… Для порівняння – у Росії аналогічне почесне звання було встановлене ще у 1995 році.

Законодавством передбачено, що Почесні звання України (далі – почесні звання) є державними нагородами України, що присвоюються за особисті заслуги перед Українською державою громадянам, які працюють у відповідній галузі економічної або соціально-культурної сфери, як правило, не менше десяти років, мають високі трудові досягнення і професійну майстерність.

Присвоєння почесних звань провадиться указом Президента України. Почесні звання можуть бути присвоєні громадянам України, іноземцям та особам без громадянства. Всі почесні звання є рівнозначні між собою, крім тих, що мають ступені, зокрема, Народний артист – Заслужений артист. Так само є Народний художник України, а є Заслужений художник. Народний вищий від Заслуженого…Народним можна стати, як правило, не раніше, ніж через десять років після присвоєння відповідного почесного звання Заслуженого.

Під кожне звання прописано, за що саме воно присвоюється. Є більш-менш розгорнуті критерії великих заслуг, а є протокольно стислі. Так, Заслуженим юристом можна стати «…за значний внесок у розбудову правової держави». Заслуженим журналістом України – «…за вагомий внесок у розвиток вітчизняної журналістики». Отже, від заслужених юристів вимагають внесок «значний», а від журналістів – «вагомий». Головне, не переплутати…

Чи може бути заслуженим художник,

який малює голих жінок?..

Зовсім складно для Матерів-героїнь. Це високе звання присвоюють «жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей». До речі, це формулювання вже двічі змінювали і розширювали. Поки що ясно одне: просто народити і виховати п’ятьох дітей для великих заслуг – замало…

Хто і як ці звання присвоює? Усе складно. Подання про присвоєння почесних звань вносяться Президентові України вищими органами влади, суду, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також Комісією державних нагород та геральдики при Президентові України, творчими спілками, об’єднаннями громадян.

 Висунення кандидатур до присвоєння почесних звань здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах установ, організацій, підприємств незалежно від типу, форми власності та господарювання. Клопотання, які порушуються творчими спілками, об’єднаннями громадян мають бути попередньо погоджені з відповідними центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. Отже, пропозиції і висунення найбільш достойних від творчих спілок і об’єднаннь громадян мають бути схвалені чиновниками з органів виконавчої влади. А то висунуть якогось художника у заслужені, а він, виявиться, голих жінок малює…

Потрібні зміни

Почесні звання дають право на певні пільги. Так, постанова КМУ від 19.07.2006 р. №984 «Деякі питання оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» встановлює для таких працівників надбавку за почесне звання “заслужений” у розмірі 5 відсотків посадового окладу. Були й пенсійні пільги, але зараз із грошима сутужно й тому тут усе тимчасове і непевне. Переглянув я судову практику і виявилося, що дехто із заслужених (у різних номінаціях) має такі ж проблеми, як і звичайні люди. З 2007 року – 17 вироків, за якими заслужені визнані винними у різних, здебільшого, посадових злочинах. Подекуди на тих саме посадах, де їх «особисті заслуги» були помічені і відзначені…

Лише за цей рік, встигли, один «вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах та умисне, з корисливих мотивів, використання службового становища, … яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, яка виразилась у підриві авторитету та престижу органів державної влади…». Інший використовував свою посаду аби «…вчиняти дії згідно попередньо розробленого злочинного плану….».

Читаю усе це й думку гадаю. Цим засудженим заслуженим звання свого часу дали. А скільки, впевнений, не менш заслуженим, але без кримінальних здібностей не дали нічого. Не помітили, вирішили – не достойний… Так, проти носіїв звання «Заслужений юрист України» – нічого не маю. Ті, кого знаю особисто, усі достойні, чесні люди. Не маю сумнівів й стосовно інших заслужених юристів. Тим більше, що злочинців серед них немає, не зустрічається це високе звання, на відміну від інших, у кримінальних вироках.

Та все одно виникає питання: А чому, власне, лише ці? В Україні більше немає людей, які також зробили «значний внесок у розбудову правової держави»? Конкретні прізвища не буду називати, аби не образити достойних, кого не назвав за браком місця, і щоб уникнути звинувачень у чиємусь піарі. Візьмемо лише адвокатів. Один написав декілька чудових і популярних книжок про проблеми судового захисту, широко відомий, як громадський діяч, чудовий оратор, аналітик, мислитель. Ну той що? А де «значний внесок у розбудову правової держави»? Інший також автор численних монографій-досліджень проблем судової практики, має більше 300 публікацій у пресі з суспільно-правових проблем, тривалий час очолював Громадський клуб правників і журналістів, на його тренінгах значна кількість правників вдосконалили свій професійний рівень. Судячи з усього, і тут навіть натяку на «значний внесок».

Цей перелік достойних юристів України можна продовжувати і продовжувати. Ясно одне – усе це слід змінювати. Або увінчайте усіх достойних або… Далі не знаю, але потрібні зміни. Принаймні, у критеріях відбору на достойних.

А як воно за кордоном?

Попри поширену думку, почесні звання мають й інші країни. Щоправда, далеко не у такій кількості. Так, у сусідній Польщі є Знак «За заслуги перед польською культурою». Вручається за заслуги в галузі культури, її поширення і захисту. Попередній аналог «Заслужений діяч культури» скасовано у 2005 році як соціалістичний рудимент.

У австрійців та німців відомі оперні співаки мають титул Каммерзенгер (Kammersänger – «камерний співак») – почесне звання, яке присвоюється урядом цих країн найбільш гідним і заслуженим співакам за поданням авторитетних музичних інститутів таких, як Берлінська державна опера, Віденська державна опера, Баварська державна опера.

США. Про які нагороди мріють зірки Голлівуду? Найбільш шановані й престижні – «Премія Гільдії кіноакторів США за внесок у кінематограф», «Золотий глобус», «Вибір народу», деякі інші.

Що ж стосується юристів, то на Заході найбільша шана проявляється у присвоєнні звання почесного професора якогось всесвітньо відомого університету. Зрозуміло, що це вирішують самі університети без узгодження з державними чиновниками.

Великий цинік і дотепник Бернард Шоу колись зауважив: «Звання і титули придумані для тих, чиї заслуги перед країною безаперечні, але народові цієї країни невідомі». Розумію, що це може багатьох образити, дійсно, старий занадто категоричний. Але ж сама проблема, попри все, лишається…

Тарас ОРЛЕНКО, ЮВУ