Українці не надто прагнуть контактувати із співробітниками міліції. А ті, кому доводиться звертатися до них за допомогою, отримують не дуже приємні враження від спілкування. Переконатися у цьому вирішили активісти кампанії «Міліція під контролем», які відвідали 78 чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ. Ці моніторингові візити проводилися з метою з’ясування рівня підготовленості міліції до виконання таких важливих завдань, як організація невідкладного й цілодобового прийому відвідувачів, забезпечення своєчасного та якісного реагування на їх звернення, готовність до надання громадянам послуг довідково-інформаційного характеру та сприяння у вирішенні їхніх потреб. І ось, що у ході таких перевірок вдалося з’ясувати.

Вхід за запрошенням

Перша проблема, яка може спіткати відвідувачів підрозділів міліції, так це ігнорування співробітниками чергових частин права громадян безперешкодно їх відвідувати, що, як правило, поєднується із зневажливим та грубим ставленням. Таких висновків дійшли учасники кампанії «Міліція під контролем», зафіксувавши у ході моніторингу відверті порушення вимог пункту 3.5. наказу МВС України від 14.04.2002 №400, згідно із якими громадянам забезпечується вільний доступ до вестибюлів органів внутрішніх справ.

«Так, співробітники багатьох чергових частин намагаються регулювати можливість входу відвідувачів до будівлі міліції на власний розсуд, при цьому не вважаючи достатньою підставою для відвідування бажання громадян самостійно ознайомитися з розміщеною на стендах у вестибюлі інформацією чи зробити запис у Книзі скарг і пропозицій», — розповідає експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Юрій Білоусов. – Показовим у цьому плані став візит нашого експерта до ТВМ №1 Печерського РУ в місті Києві, якого не впустили навіть на прилеглу територію до його вестибюлю, що відгороджена решіткою, зачиненою на замок. На запитання, чому не можна пройти у підрозділ, черговий міліціонер відповів: «Через секрет сурової строгості».

До речі, щось подібне декілька років тому довелося на власні очі побачити й автору цієї статті. Тоді я зверталася до цього ж райуправління не як журналіст, а як громадянка, яка хотіла повідомити про крадіжку мобільного телефону. Однак, через його незначну вартість у прийнятті заяви мені було відмовлено особою, яка спілкувалася зі мною за зачиненими вхідними дверима і не назвала свого прізвища та звання. Подібні умови прийому громадян були зафіксовані експертами і в ТВМ №1 Дніпровського РУ, ТВМ №1 Дарницького РУ, ТВМ №4 Шевченківського РУ в місті Києві З різних причин вільний доступ громадян до вестибюлів не забезпечувався також у підрозділах внутрішніх справ АР Крим – Ялтинському МУ, лінійному відділі міліції на станції Сімферополь, лінійному відділі міліції на станції Джанкой.

Міліцейське безкультур’я

Громадські активісти відмічають, що у багатьох випадках працівники чергових частин не дотримуються встановленого порядку спілкування з громадянами, незважаючи на те, що такий порядок чітко визначається нормативними документами МВС України. Пунктом 6.1.2. Інструкції з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України передбачається, що співробітники чергової частини зобов’язані починати спілкування з громадянами фразою: “Уважно слухаю Вас” або “Готові допомогти”, а після цього чітко й розбірливо назвати своє прізвище, ім’я, по батькові та посаду.

На жаль, ця елементарна, на перший погляд вимога, яка повинна відразу налаштувати співробітника на коректну поведінку із відвідувачем, у міліції взагалі не виконується.  Лише у Корольовському РВ та Коростишівському РВ (Житомирська область) Тисменецькому та Городенківському РВ (Івано-Франківська область), Жовтневому РВ (Полтавська область), Київському РВ (Донецька область) чергові зустрічають відвідувачів саме так, як це передбачено наказом. В інших підрозділах міліції така практика відсутня і міліціонери звертались до громадян у будь-який спосіб – від «Доброго дня» до «Чого вам потрібно?». В окремих випадках співробітники чергових частин, за даними зазначеного моніторингу, демонстрували відверто зверхнє, а іноді й зневажливе ставлення до громадян, неадекватно реагували на зауваження щодо неприпустимості подібної недостойної поведінки, відмовляли у задовольнянні елементарних прохань і наданні пояснень щодо порядку організації діяльності органу внутрішніх справ.

Як показало опитування осіб, яке проводили громадські активісти, персонал чергових частин не завжди виконує вимоги щодо неухильного дотримання прав затриманих. У співбесідах громадяни найчастіше скаржились на зневажливе ставлення до них з боку міліціонерів, грубе поводження, неповідомлення про місце перебування затриманих родичів та перевищення встановленого законодавством максимально можливого терміну затримання. Найбільше таких нарікань було зафіксовано у АР Крим (лінійний відділ міліції на станції Джанкой), Донецькій області (Горлівське МУ, Калінінський РВ, Житомирській області (Корольовський РВ), Львівській області (Залізничний РВ), Миколаївській області (Жовтневий, Очаківський та Первомайський РВ), Полтавській області (Жовтневий, Київський та Ленінський РВ). «Такий стан справ свідчить не тільки про елементарне безкультур’я міліціонерів, а й про відверте ігнорування ними прав громадян, які визначені законодавством, в тому числі і відомчими нормативно-правовими актами МВС України, — вважає експерт Юрій Білоусов. – Халатне ставлення до виконання своїх обов’язків повинно стати предметом проведення відповідної службової перевірки з подальшим притягненням порушників міліцейського наказу до дисциплінарної відповідальності», — вважає він.

Недоброзичливий патруль

У ході моніторингу була перевірена і робота патрульних міліціонерів. За словами експерта Асоціації українських моніторів, полковника міліції у відставці Петра Грибана, у цьому випадку найбільш поширеними порушеннями залишаються безпідставні перевірки документів та незаконні огляди речей громадян. Їх було виявлено у половині випадків моніторингу нарядів патрульної служби. У близько 40% випадків при спілкуванні з моніторами патрульні не називали свої прізвища, посаду та звання, як того вимагає закон. Крім того, волонтери зазначають, що у третині випадків міліціонери виявляли недоброзичливе й упереджене ставлення до осіб, з якими спілкувалися. Особливо «відзначилися» патрульні в Донецькій та Полтавській областях, які у спілкуванні «сипали» погрозами. «Такі порушення потрібно максимально висвітлювати, аби керівництво МВС звертало на них увагу і, знаючи, що громадяни їх контролюють, вживало потрібних заходів”, – зазначив пан Грибан.

Поділився своїми враженнями від участі в моніторингу і представник молодіжної організації «Фундація Регіональних Ініціатив» Михайло Каменєв: «Особливо вразили декілька випадків. Один з них стався в Києві в останній день моніторингу, коли я знімав на відео незаконні дії патрульних. За таку спробу зафільмувати публічну роботу міліції мене безпідставно затримали та доставили до Печерського райуправління міліції. Завдяки злагодженим діям колег, які за лічені хвилини «підняли на вуха» столичну міліцію, працівники райуправління швидко відпустили мене, зрозумівши, що вони порушили закон. Прикро, що в подібній ситуації міг опинитись будь-хто з тих, хто вказує міліції на незаконність її дій. Часто проблемні ситуації виникають, коли працівники міліції не представляються та не показують свої службові посвідчення. В такому випадку не ясно, на кого скаржитися, якщо людина у формі порушила твої права. Вирішенням може стати запровадження обов’язкових для носіння нагрудних жетонів із порядковим номером працівника міліції, який легко запам’ятати, щоб потім встановити особу порушника. Такі жетони носять поліцейські в багатьох країнах, зокрема в Польщі, Литві, США, а також в Росії і Білорусі».

За словами учасників моніторингу, його результати не лише представлені громадськості, але й передані керівництву Міністерства та регіональних підрозділів міліції для подальшого реагування і покращення роботи підрозділів внутрішніх справ. Сподіваємося, що, завдяки таким перевіркам громадськості, міліція стане відкритішою для українців.