Дорога з одностороннім рухом

Дещо про оподаткування адвокатської діяльності

Незабаром мине три місяці відтоді, як набув чинності Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За весь цей час у пресі з’явилася не одна публікація, що стосується оподаткування адвокатської діяльності. Колеги поспішали стверджувати, що адвокати тепер не зможуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Певний час і я – автор цих слів мав суперечливі думки щодо можливості адвоката бути платником єдиного податку. Тривалий час саме через це перебував у роздумах як далі працювати, як звітуватись і скільки платити, чи потрібно оформляти припинення підприємницької діяльності, існування якої поруч зі статусом адвоката раніше дозволяло мінімізувати податкове навантаження.

Та думками я не обмежився і вирішив знайти істину. Тож у цій публікації розповім про результати власних пошуків.

Перший «постріл» у нікуди

Шукаючи правильне рішення, я звернувся до керівництва Ковельської МДПІ у Волинській області (за місцем реєстрації), по податкову консультацію. Отримання такої гарантується ст. 52 Податкового кодексу України.

Зокрема, у листі, направленому на адресу податкового органу, податківцям поставив наступні запитання (дослівно):

1. Чи повинен я у зв’язку з тим, що перебуваю на обліку в податковій як підприємець-платник єдиного податку, який одночасно з тим є адвокатом, окремо ставати на облік як адвокат – самозайнята особа (якщо так, що для цього потрібно зробити і в якій послідовності мені необхідно діяти)?

2. Чи можуть отримувані мною як адвокатом і водночас підприємцем-платником єдиного податку (діяльність у сфері права – новий КВЕД 69.10) доходи від здійснення адвокатської діяльності (діяльності у сфері права) оподатковуватися за ставкою 5% (так або ні; якщо ні, то чому)?

3. Чи підлягають отримувані мною доходи від діяльності у сфері права, яку я здійснюю як підприємець-платник єдиного податку за ставкою 5% і водночас як адвокат (здійснюю індивідуальну діяльність), подвійному оподаткуванню (окремо як підприємця і окремо як самозайнятої особи)?

4. За якою ставкою податку я повинен оподатковувати отримувані доходи від діяльності у сфері права, яку я здійснюю як підприємець-платник єдиного податку за ставкою 5% і водночас як адвокат (здійснюю індивідуальну діяльність), якщо на обліку в податковій перебуваю як фізична особа-підприємець?

5. Яким чином я повинен здійснювати звітування перед податковими органами (з якою періодичністю та в якій формі) за отримувані доходи, якщо отримую доходи від діяльності у сфері права, яку я здійснюю як підприємець-платник єдиного податку за ставкою 5% і водночас як адвокат (здійснюю індивідуальну діяльність)?

Через деякий час на мій лист від 15.08.2012 року надійшла відповідь із міжрайонної податкової, датована 11 вересня цього ж року. У ній ключова узагальнююча відповідь зводилася до того, що «… адвокат не є фізичною особою-підприємцем і не може застосовувати спрощену систему оподаткування…». От тільки чому ж така категоричність відповіді податківців, якщо в жодному законі прямої заборони адвокатам застосовувати спрощену систему оподаткування немає, я так і не зрозумів.

Разом із тим слід відзначити, що прямих відповідей на поставлені мною питання в заяві про отримання податкової консультації на трьох аркушах листа-відповіді Ковельської МДПІ №6017/11-016 я так і не знайшов.

Не відступати й не здаватись!

У зв’язку із цим 17 вересня 2012 року, долучивши до нової заяви свій перший лист і відповідь міжрайонної податкової, звернувся по податкову консультацію у вищестоящий орган – Державну податкову службу у Волинській області. При цьому в листі до обласної податкової поставив аналогічні питання, з якими вже звертався до міжрайонної та на які повної відповіді по суті так і не отримав. Про це також вказав у листі.

І ось нещодавно я отримав лист №Г/500/17-120 із обласної податкової, датований 16.10.2012 року. Саме обласна податкова чітко і по суті відповіла на всі мої запитання, вказавши таке (наведу окремі дослівні тези із відповіді): «Враховуючи, що Ви перебуваєте на податковому обліку як самозайнята особа-підприємець з 07.12.2005 року, повторно ставати на облік не потрібно. На обліку в податковій інспекції Ви перебуваєте, як підприємець із видом діяльності: 74.11 Діяльність у сфері права (КВЕД – 2005). Відповідно до заяви про перехід на спрощену систему оподаткування від 25 січня 2012 року реєстр. №5027/ф, Вам видане Свідоцтво платника єдиного податку з 1 січня 2012 року на 3 групі за ставкою 5 відсотків, вид діяльності: 74.11 / 69.10. – Діяльність у сфері права. Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності Адвокатська діяльність є складовою виду діяльності – Діяльність у сфері права…», «Доходи, отримані Вами від провадження діяльності у сфері права, в тому числі і адвокатської діяльності, оподатковуються єдиним податком за ставкою 5 відсотків…». Тож переконаний, що будь-які коментарі зайві.

Про індивідуальний характер податкової консультації та рівність всіх перед законом

Розглядаючи описану ситуацію, я цілковито усвідомлюю й те, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Також цілком зрозуміло і те, що в Україні є й інші адвокати-платники податків, які в подібних ситуаціях вірогідно отримували схожі або ж і зовсім протилежні до моєї відповіді. Разом з тим, переконаний, що закон має у подібних ситуаціях однаково застосовуватися до всіх, хоч податкове законодавство цього й не передбачає. Проте моє переконання ґрунтується на вимогах ст. 24 Конституції України, котра наголошує, що всі громадяни рівні перед законом. Також впевнений, що й іншим адвокатам, котрі перебувають на обліку в податкових органах як підприємці з видом діяльності – діяльність у сфері права, теж має надаватися можливість бути платниками єдиного податку.

Про несправедливість в оподаткуванні

Водночас завдяки аналізу вищеописаної ситуації доводиться констатувати таке: фізична особа, яка здійснювала діяльність у сфері права і була платником єдиного податку, після отримання права на зайняття адвокатською діяльністю з вирішенням усіх формальних сторін даного питання може й надалі бути платником єдиного податку – перебувати на спрощеній системі оподаткування. У той же час адвокат, який сплачує податки як самозайнята особа, проте хоче бути платником єдиного податку – застосовувати спрощену систему оподаткування, не може без призупинення власної діяльності зі зняттям з обліку як самозайнята особа і подальшої реєстрації підприємцем – платником єдиного податку застосовувати спрощену систему оподаткування.

Таким чином, переконаний, що до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слід в ч. 1 ст. 13 внести доповнення, якими передбачити можливість адвоката у будь-який момент прийняти рішення про обрання спрощеної системи оподаткування. Переконаний також, що це дозволить вивести доходи тисяч адвокатів, отримувані переважно готівкою, з тіні і додатково наповнити місцеві бюджети. Крім того, впевнений, що це дозволить забезпечити рівність всіх колег перед законом, а також утримає від зростання вартість послуг професійних правників. У противному випадку, коли подібні зміни не буде прийнято, сучасні підходи до оподаткування адвокатської діяльності й надалі лишатимуться дорогою із одностороннім рухом, в якому буде нерівність.

Микола ГЛОТОВ,

спеціальний кореспондент ЮВУ в м. Рівне, адвокат