На пленарній сесії 21-22 березня Європейський суд з прав людини ухвалив резолюцію, з якої випливає, що Росія з 16 вересня перестає бути стороною Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Разом з цим було знято з паузи розгляд скарг проти Росії, яка була зроблена у зв’язку з виключенням РФ із Ради Європи.
Голова російської Ради Федерації Валентина Матвієнко 29 березня заявила, що «ніяких планів щодо повернення до Ради Європи Російська Федерація, Ради Федерації немає». Цього ж дня вона повідомила про наміри створити «Суд з прав людини країн СНД».
Чим закінчиться ця ініціатива ми ще побачимо. Поки що, до 16 вересня, Росія залишається стороною європейської Конвенції про захист прав людини.
Як ЄСПЛ тепер розглядає скарги проти Росії
Конвенція про захист прав людини та основних свобод має 58 статтю – «Денонсація». Третій пункт цієї статті вказує на те, що будь-яка сторона, яка перестає бути членом Ради Європи, на тих же умовах перестає бути стороною цієї Конвенції. Другий пункт говорить про те, що денонсація не звільняє сторону Конвенції від її зобов’язань за скоєні порушення.
Про те, як на даному етапі працює механізм розгляду скарг проти Росії в ЄСПЛ, Крим. Реалії поговорили з кримчанином, українським юристом Сергієм Зайцем. За його словами, з такою ситуацією ЄСПЛ зіткнувся вперше, і механізм реагування доводиться створювати по суті.
Європейський суд з прав людини своєю резолюцією ухвалив, що Росія перестає бути стороною Конвенції з прав людини з 16 вересня 2022 року. На думку юриста, ця дата буде останнім днем, коли Росія продовжує відповідати за Конвенцією. Відповідно, скарги на порушення Конвенції, вчинені до 16 вересня включно, можуть подаватися до ЄСПЛ проти Російської Федерації. Тобто саму скаргу можна подати вже після 16 вересня.
«Умови звернення до ЄСПЛ виходять із двох факторів. Перший: мають бути вичерпані ефективні засоби захисту (постраждалий має пройти через російські судові інстанції – КР), другий – має бути дотриманий безумовного терміну звернення до ЄСПЛ, 4 місяці», – каже Сергій Заєц.
Якщо права були порушені в ході бойових дій Росії проти України, то тут ефективних засобів правового захисту, за словами юриста, немає. І такі скарги ЄСПЛ прийматиме до розгляду до 16 січня 2023 року.
Також варто звернути увагу на те, що скаргу можна подати до Комітету ООН з прав людини. Терміни звернення до цієї структури – до 5 років після вичерпання національних методів захисту.
Чи виконає Росія рішення ЄСПЛ?
Важливою обставиною є виконання Росією рішень Європейського суду з прав людини. Якою є ймовірність їх виконання після виключення Росії з Ради Європи?
Сергій Заєць не виключає, що якісь рішення Росія може надалі виконувати добровільно, виходячи з політичної та економічної кон’юнктури, але загалом цей процес може дуже затягнутися, аж до повернення Росії до Ради Європи. Розгляд скарг проти Росії, які вже перебувають у ЄСПЛ, займуть за прогнозами юриста 5-7 років. Виходячи з резолюції Комітету міністрів Ради Європи від 23 березня, нагляд за виконанням рішень щодо скарг проти Росії буде безстроковим.
«Росія все ж таки буде змушена повернутися до Ради Європи через якийсь час, і повернення буде пов’язане з виконанням тих рішень, які накопичаться за цей період. Я б менше сподівався на те, що Росія виконає рішення зараз, коли вона не є членом РЄ, але в перспективі повернення Росії в РЄ є неминучим, хоча б через економічні причини», – каже юрист.
Люди, які зараз звертаються до ЄСПЛ, зафіксують свій статус як жертви порушень і далі зможуть претендувати на компенсації за ці порушення. Компенсації можуть виплачуватись різними способами, джерела виплат, на думку юриста, можуть бути різними: це допомога інших країн, програми уряду України. Також будуть зафіксовані вимоги до Російської Федерації для того моменту, коли настане час ці рішення виконати.
За публікаціями у ЗМІ.
