Голова Державної фіскальної служби Роман Насиров заявив, що ДФС початку детальний аналіз е-декларацій чиновників, і має можливість викликати декларантів для пояснення невідповідностей в деклараціях, а далі можлива передача справ в податкову міліцію або прокуратуру.

Що говориться з цього приводу в законодавстві?

Наказом Міністерства фінансів від 13.03.2015 № 333 затверджено Порядок здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Частина 5 Порядку передбачає, що перевірка здійснюється апаратом Державної фіскальної служби України, а також її територіальними органами (державними податковими інспекціями) за місцем проживання (місцем податкової адреси) суб’єкта декларування, а саме:
1) апаратом ДФС здійснюється перевірка на підставі отриманих копій декларацій;
2) територіальними органами ДФС – на підставі отриманих копій декларацій таких суб’єктів декларування.

Частиною 7 Порядку передбачає загальний алгоритм проведення контролюючими органами перевірки. Однією зі складових цього алгоритму є отримання від суб’єкта декларування письмового пояснення та / або копій підтверджуючих документів у разі встановлення розбіжності між відомостями, зазначеними в декларації. Надані письмові пояснення та / або копії підтверджуючих документів з питань встановлених розбіжностей є обов’язковими до розгляду і обліку при складанні висновку про результати здійснення перевірки.

Таким чином, зазначений Порядок не дає права органам ДФС викликати для отримання пояснень суб’єктів декларування, а передбачає тільки можливість отримання письмових пояснень за запитом або за власним бажанням суб’єктів декларування.

За результатами перевірки складається висновок. Рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів про проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Таким чином, якщо у органів ДФС при проведенні перевірки виникне необхідність в отриманні від суб’єкта декларування будь-яких пояснень, то це можуть бути тільки письмові пояснення, але ніяк не усні в «стінах» ДФС, а вже тим більше в вигляді допиту.

Письмові пояснення, які будуть надані на вимогу органів УКРІНФОРМ або за власним бажанням, дають декларанту можливість позитивно вплинути на хід перевірки та висновки в ув’язненні за результатами такої перевірки, але і не позбавляють декларанта права відмовитися від надання таких пояснень. Наслідками такої відмови, напевно, буде «негативний» висновок за результатами перевірки та направлення повідомлення до контролюючих органів.

Володимир Адонін,

адвокат практики безпеки бізнесу JUSCUTUM