6 квітня 2022 року Сенат США схвалив законопроєкт за назвою Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022.
6 квітня 2022 року Сенат США схвалив законопроєкт за назвою Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022.
Так, це той самий “ленд-ліз”, про який усі в Україні – і влада, і опозиція, і, звісно, військові – тривалий час просили США. Йдеться про можливість надання Україні у вигляді позики або передачі в оренду зброї, техніки та інших матеріальних ресурсів.
І хоча це рішення ще не остаточне, проте Сенат зробив дуже важливий перший крок, Попереду – ухвалення законопроєкту Палатою представників Конгресу США та підпис президента США. Сенат підтримав його одноголосно. Але значення має швидкість прийнятих рішень.
Важливо мати на увазі, що завтра ще не відкриється постачання досі “закритої” для України військової техніки.
Про що ж йдеться.
По-перше, запроваджується особливий режим щодо постачання озброєнь та обладнання. Тобто як вирішили, так і буде зроблено без додаткових узгоджень регуляторними органами.
Причому такий режим хочуть запровадити не лише для України, а й для країн Східної Європи, яким загрожує потенційне російське вторгнення, щоб допомогти зміцнити їхню обороноздатність та спроможність захистити цивільне населення.
По-друге, йдеться про особливі умови постачання. Озброєння, військову техніку чи обладнання не треба буде купувати з оплатою “вже зараз”. Йдеться про її надання або з відстроченою оплатою у вигляді позики, або про оренду, з поверненням. Тобто й тут передбачені вигідні умови.
По-третє, на відміну від попередніх постачань, нинішнє рішення не фіксує конкретні типи і види озброєння. Натомість законопроєкт визначає рамкові умови постачання, які будуть застосовані до дуже широкого переліку техніки, а саме:
а) будь-яка зброя, системи озброєння, боєприпаси, літаки, судна, катери або інше військового обладнання;
б) будь-яке майно, устаткування, товари, матеріали, обладнання, які використовуються для здійснення військових продажів;
в) інструменти, матеріали, які необхідні для виробництва, ремонту, обслуговування, конструювання, транспортування, експлуатації або використання будь-якого обладнання, що перелічене вище.
І це не лише оборонна зброя. Під новий механізм підпадатиме майже вся неядерна зброя.
По-четверте, і це ключове. Останнє слово щодо кожного постачання залишається за Байденом.
Президент США має впровадити прискорені процедури для забезпечення своєчасної доставки зброї та техніки, які надаються відповідно до цього закону, визначивши їх не пізніше як через 60 днів з дня набрання чинності цим законом. Президент встановлює прискорені процедури передачі зброї та техніки або обладнання, які надаються у вигляді позики або оренди Україні за відповідною угодою. На практиці це працюватиме приблизно так:
Україна відчуває потребу в певній зброї – передає інформацію про це у Вашингтон – і якщо Білий дім на це згідний, зброя їде до Європи.
З цього маємо не лише радіти, а й діяти з оптимізмом.
Процедура, описана вище (у тому числі останнє слово президента) сама по собі додає впевненості у тому, що Байден підпише цей закон після ухвалення. Впровадження програми ленд-лізу для України справді важливе і для самих Сполучених Штатів, і для діючої адміністрації.
Обговорення необхідності ухвалення законопроєкту, який був ініційований двопартійною групою сенаторів і, нагадаємо, отримав одноголосну підтримку, було досить жвавим і гострим.
Більшість коментаторів наголошують, що саме його прийняття може бути ознакою переламного моменту в сприйнятті російської війни проти України як екзистенційної загрози всьому Заходу на чолі зі Сполученими Штатами. А впровадження ефективної програми ленд-лізу здатне реально допомогти Україні не тільки вистояти, але й перемогти.
У цьому не може бути сумнівів. Адже швидке запровадження ленд-лізу повернуло б США роль лідера демократичного світу, а президенту США Джозефу Байдену надало б можливості підтвердити своє лідерство та найбільш адекватно реагувати на суспільний запит, що особливо важливо для демократів напередодні проміжних виборів у Конгрес.
Цьому окремо сприятиме історична аналогія з Другою світовою. Саме тому назву “ленд-ліз” запозичили з тих часів. Треба зауважити, що двопартійна підтримка такого кроку в США – це знак єдності всупереч російським спробам розділити Захід та, зокрема, самих американців. Зараз, після брутального нападу РФ на Україну, це прагнення є особливо сильним. Розробка і впровадження ефективної програми ленд-лізу дозволили продемонструвати і союзникам, і супротивникам здатність США швидко реагувати на нові загрози і виклики безпеці, в тому числі шляхом налагодження необхідного за обсягами і якістю виробництва озброєнь і техніки.
А тепер питання: чи будуть літаки?
Саме використання терміну часів боротьби союзників з нацизмом є символом, який чітко сигналізує всьому світу, що США і країни Заходу серйозно налаштовані рішуче реагувати на найбільшу з часів Гітлера загрозу. Історична символіка чітко розставляє всіх учасників цього геополітичного зіткнення по той чи інший бік добра чи зла. Це сигнал тим керівникам країн світу, які свідомо допомагають загарбнику або своєю нерішучістю та зволіканням у постачанні озброєнь Україні, впровадженні ефективних санкцій, по суті, ставлять себе на той бік історії, який приречений на поразку.
У радянські часи в російських офіційних заявах стверджувалося, що розмір допомоги за ленд-лізом був дуже малий, а перемога над нацистами і без цього була би досягнута.
Але фактом є те, що за великою кількістю позицій, як за якістю, так і за кількістю, це постачання озброєнь, техніки та промислового устаткування під час Другої світової війни мало якщо не вирішальне, то критичне значення і, очевидно, зберегло життя мільйонам людей.
Того самого ефекту чекаємо і в Україні.
Швидке запровадження США та іншими країнами ефективної програми ленд-лізу для України зараз також збереже життя насамперед цивільного населення. А який ефект це буде мати на фронті – нехай російські загарбники пересвідчаться самі.
Але треба визнати також, що є і тонкі місця.
Україна від початку намагалася переконати Вашингтон поставити в Україну ракети, системи ППО тощо, але на заваді стала позиція Білого дому.
У цьому сенсі нічого не зміниться. Доки президент Байден не дасть добро – “проблемні” найменування сюди не поїдуть.
Другий момент: у проєкті не вирішене питання погашення позик. Майже напевно ту зброю, яку знищить війна, не потрібно буде оплачувати – так само, як було під час Другої світової. Але ці “деталі” все одно необхідно узгодити між Києвом і Вашингтоном.
Хай там як, ухвалення та запуск закону про ленд-ліз стануть свідченням впевненості в остаточній перемозі України. Немає сумніву, що такий саме висновок зроблять і наші союзники, і наші вороги.
Автори:
Валерій Чалий, колишній посол України в США, 2015-2019 роки
Сергій Сидоренко, редактор “Європейської правди”
