За даними веб-сайту Верховної Ради України 17 липня 2012 року Президент України застосував право вето до Закону України «Про адміністративні послуги» (хоча інформація про це з’явилася лише у серпні). Можливо, ця подія і не викликала б здивування, якби не два інші факти.
По-перше, це Закон, який прийнято у порядку законодавчої ініціативи глави держави, до того ж у редакції, у якій було враховано усі президентські пропозиції з вето, застосованого раніше (15 червня 2012 р.). По-друге, дивною виглядає юридично-казуїстична аргументація у пропозиціях гаранта Конституції до цього Закону, коли паралельно підписується неконституційний за процедурою ухвалення та за змістом «мовний закон».
Складається враження, що Закон, який попри наявні у ньому проблеми, все ж міг дати певний поступ реформі системи адміністративних послуг в Україні, а отже, полегшити митарства громадян при отриманні папірців від влади, може загрузнути у боротьбі за мільйони (мільярди) між владно-олігархічними ділками.
Адже і в першому, і в другому президентському вето основне зауваження стосується питання бланків документів, які використовуються для оформлення результатів надання адміністративних послуг. При підготовці законопроекту до другого читання за ініціативою представників адміністрації Президента було визначено, що такі бланки мають виготовлятися виключно на державних підприємствах Нацбанку та Мінфіну. У сесійній залі, з голосу нардепа В.Грицака та при процедурних маніпуляціях головуючого А.Мартинюка цю норму (до речі, єдину!) було виключено із закону. Можливо, концерн ЄДАПС тут і ні при чому, хоча найбільші втрати від такої норми для нього є очевидними.
Адміністрація Президента не здалася, і Президент 15 червня 2012 р. застосував перше вето, яке блискавично (навіть для українського законодавчого органу) було розглянуто парламентським комітетом (20 червня 2012 р.) та ухвалено Закон (21 червня 2012 р.) з урахуванням пропозицій глави держави.
І тут, після дуже тривалої паузи, несподіване друге вето, яке стосується того ж питання (хоча тепер з акцентом на порядок встановлення цін на відповідні бланки), але очевидно підігрує прихильникам ЄДАПСу.
Отже, залишається очікувати, що ті, хто ухвалюють рішення, визначаться, як вони поділять прибутки, а громадянам хоча б дозволять сплачувати мзду за папірці від держави у спрощеному порядку. Така точка зору експерта Центру політико-правових реформ.
Теги:
