Вищий господарський суд України в листі від 28 січня 2016 року № 01-06/131/16 розповів про практику вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням господарськими судами Закону «Про виконавче провадження».
У листі міститься огляд вирішених господарськими судами справ, рішення в яких переглянуто в касаційному порядку ВГСУ.
Роз’яснено, зокрема, такі висновки:
1. Заміна стягувача на стадії виконавчого провадження шляхом укладення цивільно-правового договору без заміни кредитора у зобов’язанні чинним законодавством не передбачена.
2. Дії державного виконавця щодо визначення складу майна, що підлягає реалізації з публічних торгів, і його оцінкою безпосередньо впливають на формування істотних умов договору купівлі-продажу і в сукупності позначаються на результаті публічних торгів, а тому незаконні дії держвиконавця можуть служити підставою для визнання недійсним укладеної на публічних торгах угоди у зв’язку з недотриманням при її здійсненні вимог закону.
3. Примусове виконання рішення про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, яка виникла після 01.01.2013, здійснюється на загальних підставах у порядку, встановленому Законом, і не передбачає зупинення виконавчого провадження на підставі Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ».
4. Оскільки у боржника, який є державною установою, відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і власні розрахункові рахунки, виконання рішення суду повинно здійснюватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
5. В обов’язки державного виконавця при здійсненні виконавчих дій не входить перевірка обгрунтованості надходження коштів на рахунок боржника.
6. Накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.
