Верховна Рада підтримала законопроекти про «кешбек» та «РРО в смартфоні»

10 вересня Верховна Рада прийняла за основу законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Законопроекти пропонують запровадити ряд мотиваційних заходів для споживачів, щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями та надавачами послуг через реєстратор розрахункових операцій (РРО), а для продавців – низку заходів для спрощення користування РРО і підсилення відповідальності за відмову це робити. Так, норми про «кешбек» передбачають, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів.

Водночас для спрощення застосування РРО продавцями та надавачами послуг їм надається можливість використовувати програмні РРО як разом з класичними, так і замість них. Зареєструвати програмний РРО можна буде через електронний кабінет у режимі он-лайн без подання будь-яких реєстраційних документів. Проектом передбачена також можливість створення розрахункового документа в електронній формі у вигляді QR-коду для зчитування, який можна отримати електронною поштою.

Для порушників вимог використання РРО суттєво посилюють відповідальність:

1. за невидачу розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів – з 1 грн до 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 850 грн – за порушення, вчинене вперше, та із 100% до 250% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 1700 грн – за кожне наступне вчинене порушення;

2. з 340 грн до 850 грн за порушення використання розрахункової книжки у визначених випадках або використання з порушенням встановленого порядку КОРО, в тому числі строків їх зберігання;
3. з 170 грн до 850 грн за порушення порядку створення (друкування) контрольної стрічки або виявлення спотворення даних про проведені розрахункової операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
4. з 85 грн до 850 грн за проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару (послуги) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товару (послуги) та обліку їх кількості;
5. з 170 грн до 340 грн за порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
6. з 1700 грн до 8500 грн за застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО та/або програмних РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
7. з 170 грн до 850 грн за неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, в разі обов’язковості її подання.

Законопроект також пропонує поетапно запровадити обов’язкове використання РРО дня таких груп платників податків:

через 6 місяців з дати опублікування Закону:

• для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію:

– ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– уживаних товарів.

з дня набуття чинності Законом до 31 грудня 2020 року:

• для платників єдиного податку ІІ-IV груп, обсяг доходу яких за рік перевищує 1 млн грн та які здійснюють:

– реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

– реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

– реалізацію уживаних товарів;

– діяльність із забезпечення стравами та напоями;

– діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;

– діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;

– реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування РРО є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Урядом.

З 01 січня 2021 року:

– для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

Що це дасть?

(1) спрощення та здешевлення процесу застосування РРО;

(2) підвищення податкової свідомості громадян та рівня податкової дисципліни суб’єктів господарювання, захист інтересів споживачів;

(3) поліпшення ефективності контролю з боку держави за встановленим порядком проведення розрахункових операцій за участю споживачів;

(4) можливість перевірки електронних чеків створить можливість забезпечення контролю за проведенням розрахункових операцій з боку суспільства;

(5) суспільний контроль унеможливить діяльність несумлінних платників податків і в той же час відкриє шлях для розвитку діяльності сумлінних суб’єктів господарювання;

(6) сприятиме детінізації обігу готівки в роздрібній торгівлі.

Міністерство фінансів України,