До дисциплінарної відповідальності найчастіше притягаються судді перших інстанцій за порушення строків розгляду справ, а також за чисельні порушення норм процесуального права. Про це свідчать результати моніторингового дослідження дисциплінарної практики Вищої кваліфкомісії суддів Вищої ради юстиції, проведеного Центром політико-правових реформ.
Результати дослідження оприлюднив на прес-конференції в середу керівник проектів з питань судочинства Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Він зазначив, що, за даними дослідження, впродовж 2011-2012 рр. до Вищої кваліфкомісії суддів надійшло понад 28 тис. скарг і заяв на поведінку суддів. У середньому на одного суддю – по 4 скарги.
За цими скаргами, як наголошується в моніторинговому дослідженні, 287 суддів отримали стягнення і були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, а щодо 23 суддів було внесено подання про звільнення за порушення присяги.
Тобто, підкреслив Куйбіда, тільки одна скарга зі 100 досягла мети. При цьому він підкреслив, що, як правило, такі рішення стосуються суддів місцевих судів перших інстанцій і в незначній мірі – апеляційних судів.
У процентному співвідношенні 66% порушень – це порушення строків розгляду справ, 40% – порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя.
Говорячи про портрет типового судді-порушника, Куйбіда зазначив, що це суддя суду загальної юрисдикції, якого “обрано безстроково і перевантажено справами, а він зволікає з їх розглядом”.
Водночас керівник проектів з питань судочинства Центру політико-правових реформ зазначив, що в сучасних умовах судді важко не бути порушником, оскільки суддя місцевого суду загальної юрисдикції має розглядати від трьох до шести справ на день, а це фізично зробити дуже складно, часом – неможливо.
У свою чергу присутня на прес-конференції член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Ніна Фадєєва не зовсім погодилася з результатами даного дослідження і зазначила, що близько 70% скарг на дії суддів люди пишуть від відчаю чи від незадоволення рішенням суду першої інстанції. І лише незначна частка скарг, за її словами, містить дійсно порушення з боку судді.
Фадєєва також підкреслила, що не можна порівнювати завантаженість у розгляді справ судді, наприклад, районного суду Києва і районного судді в регіоні, і затягування розгляду суддею, у якого в кілька разів більше справ, не можна розцінювати таким чином. Крім того, вона допустила, що не виключені й прорахунки в роботі Вищої кваліфкомісії суддею Вищої ради юстиції.
Теги:
