Конституційний Суд України
Розглядається справа про відповідність статтям 157, 158 Конституції проекту про про внесення до неї змін в частині правосуддя
12 січня 2016 відбулося відкрите засідання Суду, на якому був представлений і обговорювалося президентський законопроект № 3 524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. На запитання суддів по суті проекту відповідав заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Філатов. 18 січня пленарне засідання продовжилося у формі закритого слухання. Нагадаємо, Верховна Рада може розглядати законопроект про внесення змін до Конституції за наявності висновку КСУ про його соответсвии статтями 157, 158 Основного Закону. Згідно ці нормам Конституція не може бути змінена: 1) якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, 2) якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, 2) в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою, і закон не був прийнятий, може бути поданий до парламенту не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції. Згідно ст. 155 Конституції законопроект про внесення змін має бути попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради і вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше двох третин 450 депутатів.
Верховний Суд України
За невикористання землі договір оренди може бути розірваний
При розгляді справи № 6-2271цс15 Суд роз’яснив, що якщо орендар порушив істотні умови договору (довго не використовував сільгоспділянок), що призвело до порушення режиму використання земельних ділянок, засміченості і лісонасадження, договір оренди розривається.
При наявності між сторонами спору щодо розміру заборгованості по зарплаті розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню
При розгляді справи № 6-837цс15 було роз’яснено, що право суду зменшити розмір відшкодування, яке має сплатити роботодавець працівнику за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, залежить від факторів: 1) наявність спору між працівником і роботодавцем з приводу розміру підлягають виплаті працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; 2) спору між роботодавцем і працівником після того, як підлягають виплаті працівнику суми за трудовим договором у зв’язку з його звільненням повинні бути оплачені роботодавцем; 3) прийняття судом рішення про часткове задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу.
Звільнити через втрату довіри можуть і при відсутності обвинувального вироку
Розглянувши справу № 6-1093цс15, Суд роз’яснив, що пункт 2 частини першої статті 41 КЗпП не передбачає наявність обвинувального вироку в якості обов’язкової умови для звільнення працівника на підставі втрати довіри. Уявлення на цій підставі може вважатися обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. П.), Здійснив навмисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Зарахування коштів, що перевищують обов’язковий платіж по кредиту, на сплату пені правомірно, якщо передбачено договором
Розглянувши справу № 6-845цс15, Суд роз’яснив, що розмір і умови надання та повернення грошових коштів, а також сплати відсотків, у тому числі черговість погашення заборгованості, визначаються за домовленістю сторін в кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору. У переглядається справі кредитним договором встановлено черговість погашення заборгованості по ньому, тому банк повинен спрямовувати сплачені позичальником кошти в розмірі, що перевищує встановлений щомісячний платіж, відповідно до умов, визначених у договорі (на сплату пені, а не тіла кредиту).
Повторний розгляд справи після скасування першої заочного рішення є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції
При розгляді справи № 6-2478цс15 Суд роз’яснив, що повторне заочне рішення підлягає оскарженню в загальному порядку, встановленому ЦПК, що передбачено частиною третьою статті 232 ЦПК. Наявність права на апеляційне оскарження повторного заочного рішення означає можливість прийняття такого рішення відповідно до загальних законодавчими вимогами, які визначають умови заочного рішення і процедуру розгляду справи в заочному порядку. Повторний розгляд справи після скасування першої заочного рішення по суті і функціонально є продовженням позовного провадження в суді першої інстанції.
Страховик може стягнути у винного суму виплаченого відшкодування
Розглянувши справу № 6-2587цс15, Суд роз’яснив, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно вибирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, має право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
Роз’яснено, куди оскаржити дії держвиконавця
При розгляді справи № 6-2850цс15 Суд роз’яснив, що у разі оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій чи бездіяльності держвиконавця з виконання рішення суду, постановленого за правилами ЦПК 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ. У разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця з виконання рішення суду, прийнятого за правилами ЦПК 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності держвиконавця особами, які не є учасниками виконавчого провадження така скарга підлягає розгляду відповідно до ст. 181 КАС.
Роз’яснено, що слід встановити, припиняючи право на частку в спільному майні з компенсацією
При розгляді справи № 6-2925цс15 було роз’яснено, що задовольняючи вимоги одного із співвласників про припинення його права на частку в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділення якої неможливо, суди повинні встановити: 1) чи дійсно неможливе виділення належить позивачу частки в натурі або не допускається чи такий виділ за законом; 2) чи користуються спільним майном інші співвласники – відповідачі у справі; 3) чи сплачується іншими співвласниками, які володіють і користуються майном, матеріальна компенсація позивачеві за таке володіння і користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК; 4) чи здатні інші співвласники виплатити позивачеві компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно і чи не буде це для них надмірним тягарем.
У позовах про витребування майна слід встановити його дійсного власника
Розглянувши справу № 6-327цс15, Суд роз’яснив, що в суперечках про витребування майна слід встановити дійсного власника майна. Для цього необхідно досліджувати всі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, на основі рівності прав сторін з надання доказів та їх дослідження, при цьому суди не повинні віддавати перевагу одним доказам над іншими.
Європейський суд з прав людини
Роботодавець вправі контролювати переписку співробітників
У рішенні від 12 січня 2016 у справі «Барбулеску проти Румунії» Суд розтлумачив ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в контексті права роботодавця на моніторинг кореспонденції працівника для перевірки дотримання дисципліни. Суд дійшов висновку, що моніторинг приватної електронної переписки працівника роботодавцем, який мав підстави вважати, що ця переписка містить виключно робочі повідомлення, що не є непропорційним втручанням у право на повагу до приватного життя та кореспонденції. Рішення про відсутність порушення прийнято неодностайною – один із суддів склав окрему думку. У цій справі заявник вважав, що його не мали права звільняти за спілкування в робочому месенджері. При цьому роботодавець повідомляв його про заборону особистого листування в робочий час і можливості перегляду його листування з метою контролю виконання цього правила. Суд дійшов висновку про законність звільнення заявника за порушення трудового розпорядку.
