Скорочення складу ВС призведе до дестабілізації роботи суду та збільшення строку розгляду справ
«Вважаємо, що незбалансоване, необґрунтоване та свавільне втручання в діяльність судової системи означає фактичне обмеження доступу до суду через дестабілізацію діяльності судових органів та послаблення спроможностей Верховного Суду», – наголосила вона.На цьому наголосила Голова Верховного Суду Валентина Данішевська 16 січня, представляючи позицію Пленуму Верховного Суду під час розгляду справи за конституційним поданням Верховного Суду щодоконституційності окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України«Про Вищу раду правосуддя».
Валентина Данішевська зауважила, що Пленум ВС сприйняв цей Закон насамперед як такий, що загрожує незалежності судової гілки влади.
«Хоча предметом законопроєкту було реформування фундаментального державного інституту, аналізу поточної ситуації та можливого впливу цього акта на судову владу проведено не було», − зазначила Валентина Данішевська.
Крім того, вона наголосила, що органи судової влади − Вища рада правосуддя, Верховний Суд та Рада суддів України − відреагували на законодавчу ініціативу, надавши свої висновки та звернувшись до Верховної Ради з проханням провести консультації, а міжнародні партнери неодноразово висловлювали численні застереження щодо законопроєкту та його поспішного прийняття.
Валентина Данішевська також детально зупинилася на тому, до яких негативних наслідків призведе, зокрема, норма про скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів. Так, прогнозується, що робота ВС буде дестабілізована, а через переформатування колегій, палат, повторний розподіл справ та їх розгляд спочатку значно збільшаться строки розгляду справ.
«Цю норму прийнято на фоні надмірного навантаження Верховного Суду справами. За весь період діяльності (з 15 грудня 2017 року) Верховний Суд отримав понад 250 тисяч справ, а розглянув 192 тисячі справ. При цьому в середньому 360 звернень ми отримуємо на день», – повідомила Голова ВС.
За словами Голови ВС, риторика представників влади у виступах та інтерв’ю чітко демонструвала їх справжні наміри: бажання змінити суддів, призначених попередньою владою, та поставити професійну долю суддів у залежність від волі інших гілок влади.
«Вважаємо, що положення Закону № 193 про відбір суддів Верховного Суду є «прихованим звільненням», що суперечить частинам п’ятій, шостій та сьомій статті 126 Конституції України, оскільки не охоплюється жодною з підстав звільнення судді чи припинення його повноважень, які передбачені цими нормами», – зазначила вона.
Як зазначила в своєму висновку Венеційська Комісія, не існує нічого більш небезпечного для незалежності суддів, ніж створення враження в суддів та широкої громадськості, що новообрані політичні органи держави матимуть повноваження вирішувати, чи залишати суддів на їх посадах, чи ні.
«Незалежність суддів, як відомо, не вважається їх особистим привілеєм, вона напряму пов’язана з гарантією кожної людини на розгляд справи незалежним та неупередженим судом у розумні строки. Наявність у державі незалежної судової системи є індикатором верховенства права», − резюмувала Голова ВС.
Голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович представив позицію Пленуму ВС щодо інших положень Закону №193, які не відповідають Конституції України. Він, зокрема, розповів, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону передбачено повноваження Комісії з питань доброчесності та етики протягом шести років з дня набрання чинності цим законом притягувати суддів Верховного Суду до відповідальності. Ця комісія може внести до ВРП подання про звільнення судді з посади, що суперечить статті 131 Конституції України, оскільки лише ВРП може ухвалити рішення про звільнення судді.
«Проаналізувавши окремі положення Закону, можна зробити висновок, що законодавець фактично підпорядковує діяльність ВРП Комісії з питань доброчесності та етики», – зазначив голова КАС ВС.
До того ж стаття Закону щодо членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не гарантує суддівській системі представницьку більшість із суддів в одному із ключових органів суддівського врядування.
«Ні законодавча, ні виконавча влада не можуть втручатися в діяльність суддівської системи. Така позиція узгоджується із європейськими стандартами формування органів суддівського врядування: судді мають становити визначальну більшість таких органів та формування таких органів мають здійснюватися зусиллями самих суддів», – зауважив Михайло Смокович.
Голова КАС ВС наголосив і на інших загрозах, які містять положення Закону, що стосуються діяльності ВРП та питання про дисциплінарну відповідальність суддів. Він, зокрема, зауважив, що не відповідають Конституції України також положення про можливість розгляду дисциплінарної справи без участі судді, оскільки це підриває право судді на захист. Те ж саме стосується норми про можливість повідомлення суддів про засідання Дисциплінарної палати ВРП лише за три дні до дня проведення, що порушує принцип незалежності й недоторканості судді, позбавляючи його можливості належним чином підготуватися та взяти участь у розгляді своєї справи.
«Це може негативно позначитися на здатності судді ефективно захищатися від висунутих проти нього звинувачень і робить суддю вразливим до необґрунтованих переслідувань», – наголосив Михайло Смокович.
Учасниками засідання Великої Палати Конституційного Суду України від Верховного Суду є також суддя Великої Палати ВС Тетяна Анцупова та суддя Касаційного цивільного суду ВС Василь Крат, які підтримали виступи колег.
Велика Палата КСУ продовжить своє засідання 21 січня 2020 року.
Область прикрепленных файлов
