Скасування військового збору: потреба чи профанація?
10.10.2019 р. народний депутат Дубінський О. А. зареєстрував Законопроєкт №2252 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору». Станом на 18.10.2019 р. законопроєкт опрацьовується в Комітетах Верховної Ради.
У пояснювальній записці можна знайти аргументацію необхідності цієї реформи. Зокрема, посилаючись на оцінку експертів та практиків, народний депутат зазначає, що правова природа військового збору є незрозумілою, оскільки військовий збір фактично повторює фіскальні функції податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) через однакові об’єкти оподаткування. Таким чином, наявність військового збору призводить до подвійного оподаткування одного й того ж об’єкта оподаткування (заробітної плати, винагороди за цивільно-правовими угодами та ін.), що збільшує рівень тіньової економіки країни, зокрема тіньових зарплат, як видаються «у конвертах».
Фінансово-економічне обґрунтування цього проєкту полягає в тому, що зростання мінімальної заробітної плати на 550 грн, передбачене у проєкті Державного бюджету України на 2020 р., дозволить додатково отримати у 2020 р. приблизно 20-25 млрд грн податків, базою оподаткування яких є заробітна плата. Таке зростання податкових надходжень повністю компенсуватиме скорочення надходжень до бюджету внаслідок скасування військового збору.
З історії запровадження військового збору
Військовий збір був введений у 2014 р. для потреб української армії зі зрозумілих для всіх причин. За даними податкових органів, у І півріччі 2019 р. до державного бюджету надійшло 10,4 млрд грн військового збору, що на 22% (або на 1,9 млрд грн) більше ніж за відповідний період минулого року. Незважаючи на те, що надходження з військового збору потрапляють до Загального фонду, причини, через які був введений цей збір, не зникли. Тому говорити про незрозумілість природи цього збору не доводиться.
Що може бути на практиці?
Реалізація цього проєкту дещо збільшить суми доходів фізичних осіб після оподаткування, але не суттєво. Однак не варто одягати рожеві окуляри, адже враховуючи, що сплату ЄСВ та ПДФО (які становлять значно більшу частину навантаження) ніхто не скасовував, заробітні плати навряд чи виведуться з тіні. Окрім того, навіть враховуючи збільшення об’єкта оподаткування ПДФО (збільшення заробітної плати на 550 грн), це не зможе повністю компенсувати скорочення надходжень до бюджету, як зазначається в Пояснювальній записці.
Все ж таки цей законопроєкт не є першочерговою реформою. Наразі варто сконцентруватися на більш системних проблемах: закінчення медичної та пенсійної реформи чи реформи соціального забезпечення). Ситуацію варто оцінювати прагматично. Зокрема, чи призведе така реформа до зростання економіки на 40% за 5 років, як закладено у Програмі діяльності Уряду України на найближчі 5 років?
http://yur-gazeta.com/golovna/skasuvannya-viyskovogo-zboru-potreba-chi-profanaciya.html