Рішення ЄСПЛ «Україна та Нідерланди проти Росії»
Дана справа об’єднала скарги України та Нідерландів проти рф у зв’язку із широкомасштабними порушеннями прав людини з боку рф на території України з 2014 року, збиттям Boeing777, включаючи й повномасштабне вторгнення рф 2022 року. Суд встановив, що рф здійснювала контроль над тимчасово окупованими територіями України з 11 травня 2014 року – відтоді, як там утвердився фактичний контроль її військових формувань. На міжнародному рівні ЄСПЛ визнав рф відповідальною за численні та систематичні порушення Європейської конвенції з прав людини на території нашої держави.
Таким чином постановлено ще одне важливе для України рішення Європейського суду з прав людини «Україна та Нідерланди проти Росії». Оскільки воно створює додаткові юридичні підстави для розширення компенсаційного механізму на злочини, вчинені росією до 2022 року. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час XIV Судового форуму.
За її словами вже сьогодні Україна спільно з Радою Європи формує комплексну систему компенсації шкоди, завданої російською агресією. Зокрема, уже функціонує Міжнародний реєстр збитків. Надалі готується запуск Комісії з розгляду заяв, а наступним етапом стане створення Компенсаційного фонду. Тому рішення ЄСПЛ суттєво посилює юридичну позицію України щодо необхідності охопити механізмом компенсацій не лише період повномасштабного вторгнення (з лютого 2022 року), а й період до цього.
У згаданому рішенні ЄСПЛ надав Україні додаткові юридичні аргументи наполягати на розширенні компенсаційного механізму на злочини, що мали місце до 2022 року. А саме, суд прямо вказав, що питання компенсацій, які розглядатимуться на етапі встановлення й притягнення до відповідальності, повинні бути враховані у міжнародних перемовинах та у процесі формування компенсаційних механізмів.
Рішення від 9 липня стало першим випадком, коли міжнародний суд підтвердив масштабні та системні порушення прав людини під час триваючої збройної агресії. В судовій практиці було визнано існування адміністративної практики — цілеспрямованої політики російських окупаційних структур, що включала викрадення, тортури, вбивства, незаконні затримання, переслідування за проукраїнську позицію та утиски української мови. Україні вдалось довести, що ці порушення були не поодинокими, а становили систему репресій, організовану та підтримувану росією.
Маргарита Сокоренко нагадала, що міжнародне правосуддя працює у безпрецедентних умовах — з державою, яка свідомо та демонстративно не виконує своїх міжнародно-правових зобов’язань. Саме тому очікування суспільства щодо швидкості процесів часто не збігаються з реальністю. Однак Україна й надалі зосереджена на пошуку механізмів, які забезпечують виконання рішень навіть за таких юридично складних умов.
«Ми ініціювали цю справу не заради процесу чи формального рішення. Ми розуміли, що це лише проміжний етап на шляху до подальших дій. Рішення ЄСПЛ має стати основою для перемовин і майбутньої відповідальності рф», — додала вона.
