Релігія на тимчасового окупованих територіях
Стаття 35 Конституції України гарантує українцям право на свободу світогляду і віросповідання. Це право означає свободу сповідувати будь-яку релігію чи не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Однак, на тимчасово непідконтрольній Україні території, українці не можуть сповна реалізовувати своє законне право.
Міністерство закордонних справ України повідомляє невтішні новини. З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну від рук російських окупантів, на жаль, загинули 67 служителів різних українських церков і релігійних організацій. Деякі з них прийняли мученицьку смерть у літургійному вбранні. Більше ніж 630 молитовних споруд та культових місць в Україні – церкви, мечеті, синагоги, молитовні будинки були зруйновані або пошкоджені російськими обстрілами.
російські окупаційні адміністрації розгортають масове застосування репресивних практик по відношенню як до заборонених російським законодавством деномінацій (наприклад, Свідки Єгови і Хізб ут-Тахрір), так й до усіх інших релігійних організацій, не пов’язаних із московським патріархатом. Це все призводить до стрімкого згортання релігійної свободи на непідконтрольних Уряду України територіях.
Численні християнські релігійні громади, що лишилися на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), були силоміць примушені російськими загарбниками підкорятися де-юре «релігійній» організації «російська Православна Церква», яка де-факто, як всі ми розуміємо, є частиною російської держави.
Злочинна діяльність РПЦ відверто спрямовується на привласнення або повне винищення української державності, культури та ідентичності. Важко уявити, але РПЦ відкрито освячує звірства проти українського народу та вихваляє російських вбивць. Все це складові системного використання росією релігії як зброї у загарбницькій війні проти України.
Ще 26 грудня 2022 року російська окупаційна влада на ТОТ заборонила діяльність Української греко-католицької церкви. Це супроводжувалося примусовою депортацією священнослужителів. Крім того, попали під заборону й інші організації, які займаються соціальним служінням та гуманітарною підтримкою людей на окупованих і деокупованих територіях. Це такі організації як «Орден Лицарів Колумба» та Благодійний фонд «Карітас»: «Caritas Canada», «Caritas USA», «Caritas Polska», «Caritas Chech Republic», «Карітас-Донецьк» і «Карітас-Мелітополь».
Злочини не залишаються непоміченими. Порушення релігійної свободи на ТОТ зафіксовані в численних звітах та моніторингових матеріалах впливових міжнародних організацій, зокрема заключних зауваженнях та рекомендаціях Комітету ООН з прав людини, а також щорічних звітах про стан релігійної свободи у світі Державного Департаменту США, який визначив росію країною «особливого занепокоєння».
Як бачимо, російська федерація перетворила релігію на інструмент реалізації своїх політичних та воєнних цілей і активно поширює вплив Московського Патріархату на тимчасово окупованих українських територіях. Робить вона це через створення так званих «релігійних центрів», які є інструментом агресивної завойовницької політики.
Окупаційна влада продовжує обмежувати діяльність усіх релігійних організацій, які мають незалежну позицію або підтримують територіальну цілісність України. Вона грубо порушує права вірян та основні принципи свободи совісті, гарантовані міжнародним правом.
Міністерство закордонних справ України привертає увагу світової спільноти до цих кричущих порушень прав людини, зокрема прав на свободу совісті на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України. Попри це, Україна продовжує докладати всіх зусиль для захисту та утвердження релігійної свободи і неухильно дотримується норм міжнародного права, якими регулюються питання свободи релігій та віросповідань.
Також держава закликає міжнародне співтовариство:
- належним чином відреагувати на систематичні порушення прав людини на ТОТ України,
- посилити санкції проти рф,
- збільшити тиск на російську владу,
- активізувати роботу з притягнення до відповідальності всіх винних у злочині агресії, геноциді, воєнних злочинах та злочинах проти людяності.