За повідомленням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, проведено експертне оцінювання обсягу відходів руйнації в Дніпропетровській області. Воно показало, що обсяг таких відходів у 10 разів більший та сягає понад 150 тис. тонн.
Це є результатом російської агресії, оскільки в регіоні зафіксовано часткове пошкодження або повне руйнування більше ніж 6,5 тисяч цивільних об’єктів – житлових будинків, соціальної та критичної інфраструктури.
Під час робочої поїздки на Дніпропетровщину Міністр ознайомилась з тим, як налагоджено роботу з управління відходами руйнації в регіоні та як місцева влада співпрацює з міжнародними партнерами.
Так, в області організовано 21 майданчик тимчасового зберігання відходів руйнації. Один з них відвідала Світлана Гринчук. На ньому працює техніка для переробки залишків руйнації, яка надана Японською державною агенцією міжнародного співробітництва (JICA). Принцип роботи дробарок полягає у переробці будівельного сміття на окремі фракції — арматура, відсів, гравій тощо. Їхня потужність сягає 400 тонн на годину. За допомогою такої техніки вдається перетворювати рештки конструкцій на матеріали для подальшого використання у міському господарстві, зокрема для будівництва внутрішньоквартальних доріг. Крім цього на майданчику наразі у тестовому режимі використовують обладнання з переробки деревних відходів на паливні брикети. Це устаткування вартістю 1,7 млн грн отримано за допомогою ПРООН та Шведського Агентства з Міжнародного Розвитку (SIDA). І це яскраві приклади успішної роботи місцевої влади з міжнародними партнерами.
Майданчик тимчасового зберігання відходів руйнації розташований на полігоні, який також щодня у середньому приймає від 1,5 до 2 тис. тонн твердих побутових відходів. Загалом в області щороку утворюється близько 1 млн тонн ТПВ – це 10% від загального обсягу по країні. Ці відходи розміщуються на 11 полігонах, які майже вичерпали свою потужність.
Існує проблема із несанкціонованими сміттєзвалищами. За інформацією органів місцевого самоврядування, в області лише за 4 місяці цього року зафіксовано 601 несанкціоноване сміттєзвалище загальною площею 175,289 га. Майже 70% з них вже ліквідовано. Торік ДЕІ проведено 16 перевірок та обстежень територій, за результатами яких виявлено 84 несанкціонованих сміттєзвалища загальною площею 8,5 га. Цього року інспекторами вже проведено 6 перевірок.
Світлана Гринчук наголошує, що у регіональному плані управління відходами мають бути визначені шляхи вирішення проблеми несанкціонованих сміттєзвалищ, а також чітка дорожня карта зі створення нової сміттєобробної інфраструктури з достатніми потужностями. Над цим наразі працює обласна адміністрація. У свою чергу, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України готове надавати кожному регіону всебічну підтримку як щодо підготовки стратегічних документів, так і пошуку та залучення міжнародних інвесторів для реалізації конкретних проєктів.
До слова, в рамках робочої поїздки на Дніпропетровщину Міністр відвідала нову станцію індикативного моніторингу атмосферного повітря у м. Дніпро, яка створена за підтримки партнерів – UNDP Ukraine / ПРООН в Україні у співпраці з урядом Швеції.
За її словами, для Дніпропетровщини, як великого промислового регіону, питання якості атмосферного повітря завжди було актуальним. З початком широкомасштабної агресії росії ситуація лише загострилася. Постійні обстріли ворога провокують серйозні викиди забруднюючих речовин. Державною екологічною інспекцією України вже нараховано понад півмільярда грн збитків за забруднення повітря продуктами горіння від дій ворога.
Великі обсяги шкоди в грошовому еквіваленті нараховують інспектори і за порушення вимог законодавства підприємствами промисловості. Яскравий і всім відомий приклад – ПрАТ «Дніпровський металургійний завод». Це найстаріше металургійне підприємство міста Дніпро, щодо якого отримано численну кількість скарг від громадян, було багато приписів ДЕІ щодо усунення порушень, та якому наразі Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відмовило у видачі дозволу на викиди.
Нова станція моніторингу має автономне енергопостачання та на цей час підключена до тестової версії онлайн-платформи даних про якість атмосферного повітря агломерації «Дніпро». Над розробкою та впровадженням такої автоматизованої інформаційної системи наразі активно працює ПРООН. У тестовому режимі станція вже передає до системи інформацію про якість повітря за показниками PM2.5, PM10, O₃, NO₂, SO₂.
До речі, таку ж станцію у рамках міжнародної технічної допомоги встановлено і у м. Кривий Ріг.
«Звичайно ми розуміємо, що однієї чи навіть десяти станцій недостатньо для комплексного підходу до управління якістю атмосферного повітря. Тут потрібна кардинальна зміна підходів та проведення реформ – зменшення та контролю промислового забруднення й впровадження найкращих доступних технологій та методів управління, а також побудови нової системи моніторингу довкілля за європейськими стандартами. І спільно з міжнародними партнерами та експертами ми працюємо над цими важливими змінами для країни», – зазначила Світлана Гринчук.
Для запровадження вимог європейського законодавства, область вже затвердила Програму державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря на 2023 — 2027 роки Дніпропетровської зони. Окрім того, співпраця органів місцевої влади з міжнародними партнерами та реалізація відповідних проектів є хорошим прикладом послідовного руху до якісних змін.
