Податкова реформа від парламентського комітету з питань податкової та митної політики

Документом пропонуються такі новації:

щодо адміністрування податків:

– запровадження електронного кабінету платника податків – он-лайн доступ платників податків до управління особовим рахунком (облік платежів, авансів, переплат, заліки, податковий борг);

– перехід до нової системи апеляційних оскаржень платниками рішень контролюючих органів – другій рівень апеляцій переміщується до Міністерства фінансів України;

– запровадження інституту податкових консультантів з використанням досвіду Польщі та Німеччини як найбільш вдалого (допомога у сплаті податків, складанні звітності, представлення інтересів платника у суді та податкових органах);

– реалізація адміністративної реформи – розділення функцій “формування” та “реалізації” державної фіскальної політики: Міністерство фінансів стає єдиним центром прийняття управлінських рішень у сфері бюджетно-фіскальної політики, зокрема, у сферу відповідальності Міністерства фінансів переходять: функції аналізу та прогнозу сплати податків; блок інформаційного забезпечення – бази даних, окрім реєстрів (як результат – неможливість викривлення податкової інформації); політика обліку платників та планування їх перевірок; рівень касації скарг (право на скасування рішень контролюючих органів);

– контролюючи органи не мають будь-якої законодавчої та нормативної ініціативи та діють виключно за правилами та процедурами розробленими Міністерством фінансів (як результат – процедурний безлад та знущання над бізнесом припиняються);

– “демілітаризація” податкового контролю – ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу (Служби фінансових розслідувань) у лавах Міністерства фінансів;

– перехід до нової структури фіскальних органів: податкові інспекції зможуть здійснювати лише сервісні функції та не матимуть функцій податкового контролю.

щодо податку на прибуток підприємств:

– прогресивна реформація об`єкту оподаткування: розподілений прибуток та прирівняні до нього платежі;

– зниження базової ставки податку до 15% (чинна 18%);

– податковий період – календарний рік;

– сума податку сплачена протягом року враховується при визначенні суми податку за підсумками року;

– чіткі перехідні положення – накопичені переплати з податку на прибуток станом на 01.01.2016 року враховуються у зменшення суми податку на прибуток у наступних звітних періодах;

– оподатковується розподілений прибуток у вигляді нарахованих дивідендів, що виплачується на користь: фізичних осіб, неплатників податку на прибуток, нерезидентів;

– оподатковуються прирівняні до розподілу прибутку платежі та суми:

перевищення порогу обмеження щодо сум процентів за борговими зобов`язаннями від нерезидента – пов`язаної особи (перевищення 50% максимального розміру ставки НБУ за зовнішніми запозиченнями – правила “тонкої капіталізації”);

суми перевищення цін визначених за правилами ТЦУ над договірною ціною по операціях з пов`язаними особами иа нерезидентами, що розташовані в низькоподаткових юрисдикціях і офшорних зонах;

– суми роялті (100%) на користь:

нерезидентів, що розташовані в низькоподаткових юрисдикціях (офшори);

нерезидентів, які не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті;

нерезидентів, що не підлягають оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентами якої вони є;

осіб, які сплачують податок на прибуток у складі інших податків (крім фізичних осіб);

осіб, звільнені від сплати податку на прибуток або сплачують цей податок за нижчою ставкою

У разі обґрунтування ціни за правилами визначеними ст. 39 ПКУ– вище зазначені платежі не прирівнюються до розподілу прибутку.

– суми перевищення 0,5% від доходу платника, що були сплачені на користь неприбуткової організації;

– суми (100%) виплат на страхування (перестрахування) страховиків – резидентів на користь страховиків-нерезидентів (крім договорів обов`язкового страхування, “Зелена карта”, договорів страхування пасажирських перевезень цивільної авіації, а також договорів з страховиками-нерезидентами рейтинг надійності (стійкості) яких відповідає вимогам встановленим регулятором);

сума перевищення звичайних цін над договірною при здійснені операцій з продажу неплатникам податку на прибуток, в тому числі тим хто застосовує спрощену систему оподаткування;

– для неприбуткових організацій збережено діючі критерії щодо статусу їх неприбутковості (нецільове використання коштів неприбуткової організації – втрата статусу неприбутковості).

щодо податку на додану вартість:

– зниження ставки податку до 15% (чинна 20%): ставка 15% є мінімальною стандартною ставкою за законодавством ЄС згідно Директиви Ради 2006/112/ЄС про спільну систему ПДВ;

– вирішення проблеми вимивання обігових коштів платників: збільшення овердрафту з середньомісячних податкових зобов`язань до сплати на середньомісячні обсяги нарахованих податкових зобов`язань платника, а також запровадження можливості реєстрації податкових накладних із запізненням без поповнення ПДВ рахунку шляхом зміни показників формули (заміна показника Sперев.на Sпод.видана);

– заборона скасування контролюючим органом сум податкового кредиту за формальними ознаками: податковий кредит може бути скасовано виключно у разі виявлення помилки в ІПН платника або у формуванні його по неоподаткованих операціях;

– впровадження бюджетного відшкодування в автоматичному режимі для всіх сум ПДВ підтверджених СЕА ПДВ: скасування обмежень на автоматичне відшкодування (критерії);

– запровадження публічного Реєстру заяв на бюджетне відшкодування: оприлюднення інформації щодо стану відшкодування ПДВ в розрізі окремих платників податків та заявлених ними до відшкодування з бюджету сум ПДВ;

– запровадження обов`язку відшкодування ПДВ виключно в порядку черговості надходження заяв;

– блокування схем формування фіктивного кредиту з використанням СЕА ПДВ: повернення з бюджету надміру сплачених коштів виключно через електронний рахунок у СЕА ПДВ;

– введення системи захисту сумлінного платника від несвоєчасної реєстрації податкових накладних/коригувань та забезпечення виправлення помилок контрагентами: передбачення можливості подання скарг платником податків на контрагентів з подальшою його перевіркою контролюючим органом протягом 15 днів та накладенням штрафів за несвоєчасну реєстрацію та не виправлення помилок у податкових накладних;

– встановлення, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижчою за звичайних цін (замість “не може бути нижче їх собівартості”);

– унеможливлення анулювання реєстрації платника ПДВ за формальних підстав (лише на підставі запису про відсутність його за місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу);

– встановлення механізму запобігання використання підприємствами штучно створеного податкового кредиту: встановлення правила донарахування зобов`язань у разі виявлення за результатами вибіркової інвентаризації нестачі придбаних товарів/необоротних активів;

– усунення розбіжностей між показниками формули СЕА ПДВ та даними податкової декларації з ПДВ: надання тимчасової можливості (2 місяці) врахування у показниках формули СЕА ПДВ показників за уточненими деклараціями з ПДВ за період до 1 липня 2015, у разі проведення перевірки контролюючим органом таких уточнень;

– запровадження можливості врахування у формулі СЕА ПДВ податкового кредиту за операціями з нерезидентом на підставі податкових накладних зареєстрованих із запізненням;

– запровадження касового методу виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту для підприємств паливно-енергетичного комплексу;

– застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарським підприємством тільки по операціям у тваринництві;

– скасування особливостей оподаткування ПДВ при постачанні зернових та технічних культур, в результаті чого всі платники, які будуть експортувати зерно матимуть право на бюджетне відшкодування ПДВ.

щодо акцизного податку:

– запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального:

– введення акцизної накладної, як обов`язкового електронного документу, який складатиметься при здійсненні всіх операцій з реалізації пального на внутрішньому ринку;

– унеможливлення випадків реалізації на АЗС не облікованих обсягів пального, з яких не сплачений акцизний податок;

– зміна одиниці виміру пального з кілограмів на літри приведених до температури 150С, для яких встановлено ставки акцизного податку (загальноєвропейська практика);

– доповнення переліку підакцизного пального рядом товарних позицій, які сьогодні використовуються для змішування та отримання готових видів пального без сплати акцизного податку;

– поступове збільшення протягом 3 років (у 2016-2048 роках) ставок акцизного податку на спирт, алкогольні напої і пиво – на 15% щорічно, а на тютюнові вироби – на 20% щорічно.

щодо податку на доходи фізичних осіб:

– зменшення базової ставки ПДФО до 10% (чинна 15/20%);

– встановлення ставки 5% на дивіденди, які виплачуються платниками розподіленого прибутку, ставки 20% – на дивіденди, які виплачуються не платниками розподіленого прибутку, на виграші, призи, подарунки;

– збільшення до 10 прожиткових мінімумів, встановлених для непрацездатних осіб, (це максимальний розмір призначення пенсії) порогу для оподаткування пенсій (чинна редакція від 3-х МЗП або 3 654 грн.);

– розширення кола осіб першого ступеня споріднення при оподаткуванні спадщини (+ дід, баба, онуки, рідні брати та сестри);

– встановлення розподілу 50/50 сплачуваного ПДФО між місцевими бюджетами за місцем проживання та за місцем роботи платника податку;

– запровадження нової системи оподаткування доходів від провадження діяльності (в т.ч. підприємницької) на загальній системі оподаткування:

? 1 категорія – дрібна одноосібна діяльність (нова);

? 2 категорія – “пом`якшена” загальна система (нова);

? 3 категорія – стандартна загальна система (діюча);

– характеристика 1 категорії – дрібна одноосібна діяльність – сплата ПДФО за фіксованою ставкою:

– фізичні особи не зареєстровані як підприємці без права найму інших осіб;

– види діяльності – роздрібна торгівля; надання побутових послуг населенню; традиційні народні промисли (перелік встановлюється місцевою радою);

– обсяг річного доходу до 250 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року (у 2015 році – 304,5 тис. грн.);

– реєстрація: заявочний принцип з поданням заяви до органу місцевого самоврядування (сільради, міськради, райради тощо). Місцевий орган самоврядування повідомляє орган ДФСУ про таку заяву. Орган ДФСУ бере таку фізичну особу на податковий облік як платника ПДФО за фіксованим розміром;

– розмір податку: фіксований розмір ПДФО в місяць 10% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (у 2015 році – 121,8 грн. у розрахунку на місяць);

– звітний період: календарний рік, за який подається декларація спрощеної форми про доходи, отримані від здійснення такої діяльності;

– відсутність вимог щодо державної реєстрації підприємцем;

– відсутність вимог щодо ведення обліку доходів і витрат;

– самостійне визначення бази нарахування ЄСВ;

– характеристика 2 категорії – “пом`якшена” загальна система – сплата ПДФО з прибутку:

– фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

– види діяльності – обмежені, подібні до єдиного податку;

– кількість найманих працівників не обмежена;

– обсяг річного доходу – до 4000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року (у 2015 році – 4,872 млн. грн.);

– об`єкт оподаткування: дохід – різниця між доходами та витратами (тобто прибуток);

– ставка податку: 10%;

– спрощений облік доходів і витрат за касовим методом;

– спрощені вимоги до підтверджуючих документів (в т.ч. довільної форми з обов’язковим зазначенням реквізитів, що ідентифікують контрагента);

– право на амортизацію основних засобів, що використовуються у діяльності (крім житлової нерухомості та автомобілів);

– перенесення збитків, понесених у звітному році, на наступні роки до повного погашення (але не більше 3 років);

– звітний період: календарний рік;

– сплата: щоквартально авансовими платежами;

– не застосування РРО платниками з обсягом доходу до 1 млн. грн.;

– самостійне визначення бази нарахування ЄСВ;

– характеристика 3 категорії – стандартна загальна система оподаткування доходів підприємців – діюча:

– обсяг річного доходу – понад 4000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового року;

– платник ПДВ на загальних підставах;

– об`єкт оподаткування: прибуток (різниця між доходом та витратами);

– повноцінний облік доходів і витрат на підставі документів, які відповідають вимогам бухгалтерського обліку;

– ставка податку: 10%;

– щоквартальні авансові платежі ПДФО;

– річна декларація та остаточний розрахунок ПДФО за звітний рік;

– самостійне визначення бази нарахування ЄСВ;

– скасування податкової соціальної пільги через удосконалення системи податкових знижок:

– збереження діючих податкових знижок (на навчання, страхування, погашення процентів за іпотечним кредитом, на благодійні внески тощо);

– застосовується за наслідками звітного року за самостійним рішенням платника податку;

– знижка надається одному з членів сім’ї;

– умова надання – дохід на одного члена сім’ї за звітний рік у місячному розрахунку не перевищує 2-х розмірів мінімальної заробітної плати (за 2015 рік – 2436 грн.);

– враховуються всі отримані за рік доходи (не тільки заробітна плата);

– процедура попереднього узгодження сум податкової соціальної знижки з контролюючим органом: у період з 1 березня до 1 грудня наступного за звітним роком платник подає заяву до органу ДФС із зазначенням ідентифікаційних номерів або паспортних даних членів сім’ї. Орган ДФС розраховує річний дохід сім’ї та повідомляє заявнику чи має він право на податкову знижку та в якій сумі. Якщо платник згоден з розрахованою йому сумою – він подає річну податкову декларацію, за якою одержує повернення частки ПДФО;

– розмір податкової соціальної знижки – дохід платника у місячному розрахунку зменшується на розмір однієї мінімальної заробітної плати (у 2015 році – 1218 грн.) за кожну особу сім`ї.

щодо спрощеної системи оподаткування:

– для платників 1 та 2 групи єдиного податку – базові елементи без змін, + прив`язка обсягу доходів до розміру мінімальної заробітної плати;

– для платників 3 групи єдиного податку:

– збільшення ставки:

2015 рік (чинна): 2% + сплата ПДВ або 4% без сплати ПДВ

2016 рік: 3% + сплата ПДВ або 6% без сплати ПДВ

2017 рік: 4% + сплата ПДВ або 8% без сплати ПДВ

з 2018 року: 5% + сплата ПДВ або 10% без сплати ПДВ

– зменшення річного обсягу доходу до 4000 мінімальних заробітних плат (біля 5 млн. грн. – сьогодні: 20 млн. грн.);

– для платників 4 групи єдиного податку – с/г виробники: запровадження критеріїв до платників податку:

– річний обсяг доходу до 100 млн. гривень;

– площа земель, що використовується – до 3 тис. гектарів.

– встановлення обмежень, які зменшать ризики використання платників єдиного податку у схемах оптимізації платниками на загальній системі оподаткування:

– заборона застосування спрощеної системи оподаткування для:

– фізичних осіб – підприємців, які ведуть господарську діяльність з юридичними особами та одночасно перебувають з ними у трудових відносинах;

– платників 2 групи, які здійснюють виробництво, постачання, продаж (реалізацію) верхнього одягу з хутра та натуральної шкіри;

– платників 2 групи у сфері готельного господарства, об`єкти яких відповідають категорії 3, 4, і 5 зірок;

– суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства та виконують функції окремої структурної одиниці ресторану (бару, кафе, їдальні, кухні тощо);

– заборона застосування спрощеної системи оподаткування при виробництві, постачанні, продажу (реалізації) дорогоцінних металів, каміння, напівдорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, окрім надання послуг населенню з ремонту ювелірних виробів.

щодо єдиного соціального внеску:

– встановлення єдиної ставки ЄСВ 20%;

– скасування максимальної величини бази нарахування ЄСВ;

– скасування ЄСВ, що утримується із заробітної плати (доходу) робітників (фізичних осіб) – 2%, 2,6%, 2,85%, 3,6% та 6,1%;

– встановлення для всіх самозайнятих осіб єдиної бази нарахування ЄСВ – суми, що визначається такими платниками самостійно для себе (але не менше мінімального страхового внеску);

– поширення на самозайнятих осіб страхового покриття на випадок тимчасової втрати працездатності та нещасного випадку на виробництві (сьогодні добровільна участь);

– тимчасове зарахування ЄСВ з доходу понад 17 мінімальних зарплат на персоніфікований рахунок фізичної особи в Ощадному банку з виплатою при настанні пенсійного віку – до повноцінного запровадження системи накопичувального пенсійного страхування.

щодо транспортного податку:

– зміна ідеології справляння податку: об`єкт оподаткування – автомобілі вартістю понад 1 млн. гривень віком до 5 років (сьогодні автомобілі з об`ємом двигуна понад 3000 см. куб. віком до 5 років);

– визначення об`єкту оподаткування: середньоринкова вартість, враховуючи марку, модель, рік випуску, тип та об’єм циліндрів двигуна, тип коробки передач, пробіг автомобіля (сьогодні не враховується);

– ставка податку без змін – 25 тис. грн. в рік;

– інформація про вартість розміщується на сайті Мінекономіки (сьогодні вже працює);

– призупинення сплати податку на період викрадення автомобіля.

щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

– у зв’язку із набранням чинності з 1 жовтня 2015 року Закону України “Про ринок природного газу” приведено у відповідність термінологію щодо суб’єкта на якого покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, визначення фактичної ціни, що буде визначатися для потреб населення з урахуванням договірної ціни, а для іншого газу з урахуванням середньозваженої імпортної ціни;

– зміна бази оподаткування рентною платою за видобування залізної руди – в залежності від вартості одного відсотка заліза, що міститься в товарній продукції гірничого підприємства, яка обчислюється з урахуванням ціни залізної руди на світових біржах;

– інформація про таку вартість розміщується на сайті Мінекономіки;

щодо рентної плати за спеціальне використання води:

– визначення платниками рентної плати виключно первинних водокористувачів, які здійснюють фактичне вилучення води з водних об`єктів та отримують дохід від використання води (сьогодні платниками є споживачі води);

– не будуть платниками фізичні особи, які використовують воду для власних потреб в некомерційних цілей (свердловини, криниці тощо);

– індексація ставок на індекс цін виробників (26,5%).

щодо рентної плати за використання надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, рентної плати за спеціальне використання радіочастотного ресурсу та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

– індексація ставок на індекс цін виробників (26,5%).

щодо екологічного податку

– індексація ставок на індекс споживчих цін (26,7%).

щодо рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

– скасування коригуючого коефіцієнту до ставки рентної плати за транспортування нафти магістральними нафтопроводами до споживачів в Україні, який враховує зміну тарифу транспортування нафти з 2008 року (розмір рентної плати, розрахований з врахуванням коефіцієнту зміни тарифу у 2008-2015 роках є більшим, ніж встановлений НКРЕКП у 2015 році тариф на транспортування нафти).

Як запевняють автори законопроекту в пояснювальній записці, реалізація його положень “в цілому не матиме негативного впливу на дохідну частину бюджету”.

Як зауважується, проведений розрахунок базується на наданих Міністерством фінансів показниках, попередньо закладених в основу проекту бюджету на 2016 рік, основними з яких є:

– номінальний ВВП у 2016 році (прогноз) – 2262 млрд. грн.

– ріст номінального ВВП у 2016 році порівняно з очікуваним номінальним ВВП у 2015 році (1850 млрд. грн.) – 122,3%

– дефіцит бюджету (погоджений з МВФ) – 3,7% ВВП або 83,7 млрд. грн.

– розрахункові видатки Державного сектору – 980,2 млрд. грн.

– девальвація національної валюти – 111% (долар США: 2015р. – 21,7; 2016р. – 24,1).

“Проте, попередній прогноз Міністерства фінансів щодо надходжень Державного сектору у 2016 році на рівні 896,5 млн. грн. (або збільшення на 110,58% до плану 2015 року) є дещо заниженим і за оцінками провідних експертів у галузі макроекономіки такі надходження повинні складати 966,0 млрд. грн. (або збільшення на 119,16% до плану 2015 року).

У зв`язку з цим, неврахований Мінфіном ресурс доходів бюджету 2016 року при вже запланованому рівні видатків складає майже 70 млрд. гривень.

Одночасно, зменшення витрат платників податків на сплату податків в умовах реалізації законопроекту за розрахунками Мінфіну складе 207,8 млрд. гривень, що будуть спрямовані бізнесом на оновлення основних засобів, поповнення обігових коштів, збільшення рівня заробітних плат тощо, та які в певній частині через системи оподаткування та обов`язкового соціального страхування (відсоток перерозподілу ВВП складає 42,7%) збільшать надходження Державного сектору у 2016 році в розмірі 88 млрд. гривень.

Крім того, за рахунок зменшення ставки ЄСВ до 20% економія видатків бюджету на оплату праці в бюджетній сфері за розрахунками Мінфіну складе 23,2 млрд. гривень.

Разом з цим, необхідно враховувати процеси детінізації заробітної плати, які відбудуться при зменшенні ставки ЄСВ до 20% та ставки ПДФО до 10%. Приймаючи у розрахунок рівень детінізації заробітної плати у розмірі 25%, за розрахунками Мінфіну додаткові надходження від ПДФО складуть 4,4 млрд. грн. та ЄСВ 8,1 млрд. грн. Разом 12,5 млрд. гривень.

До того ж, ефект від запровадження системи електронного адміністрування ПДВ (на базі даних 3-х місяців її повноцінного функціонування) на 2016 рік оцінюється в 20 млрд. гривень.

Враховуючи вищевикладене, а також необхідність та можливість оптимізації (скорочення) неефективних видатків державного сектору у 2016 році на 8-10%, реалізація норм законопроекту не призведе до зменшення фінансування соціальних видатків”, – констатується в пояснювальній записці.