Відповідний Закон (законопроект №2540а) був прийнятий в цілому.
Закон удосконалює положення про накладення і підставах арешту майна, відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями підозрюваного, обвинуваченого, запобігання недобросовісному використанню наявних законодавчих механізмів для уникнення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або відшкодування збитків, в т.ч. у разі задоволення цивільного позову, забезпечення застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а також підвищення ефективності проведення спеціального досудового розслідування.
Зауважимо, в документ вносилися правки з голосу, тому ознайомитися з повноцінним текстом Закону можна буде тільки після його публікації. На даний момент на сайті ВР розміщено лише редакцію проекту до другого читання.
Арештом майна є тимчасове позбавлення за визначенням слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям його вчинення, доказом злочину, придбане злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від скоєного злочину або може бути конфісковано і застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальної конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Заарештованим може бути майно, яким володіє, користується або розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якого можуть застосувати заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути арештоване, – особи, які отримали чи придбали у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого майно безоплатно або в обмін на суму значно нижче ринкової вартості або знали або повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, видобутого в результаті вчинення злочину, приховування злочину та / або уникнення конфіскації.
Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Підставою для арешту майна є наявність ухвали слідчого судді або суду при наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом або знаряддям його вчинення, придбане злочинним шляхом, є доходом від скоєного злочину або отримане за рахунок доходів від скоєного злочину.
Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу, інкримінованої підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваного, обвинуваченого заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Вартість майна, яке собираются заарештувати, повинна бути співмірна розміром шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням або зазначеній в цивільному позові, розміром неправомірної вигоди, отриманої або могла бути отримана юридичною особою.
Арешт може бути накладено на рухоме або нерухоме майно, гроші у будь валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти і цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, що перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких постановою або рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинні бути зазначені:
1) достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якої здійснюється клопотання, є предметом, засобом або знаряддям його вчинення, доказателством злочину, придбане злочинним шляхом, доходом від досконалого кримінального злочину, отримане за рахунок доходів від скоєного злочину ;
2) перелік і види майна, які слід заарештувати;
3) документи, що підтверджують право власності на майно, яке слід заарештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користуванні або розпорядженні підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір збитку, неправомірної вигоди, отриманої юридичною особою, у разі подачі клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 КК.
Клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів та рішення по яких не прийнято до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
