Вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку: з’явився текст законопроекту

У Верховній Раді зареєстровано проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.

Як повідомляється на сайті парламенту, ініціатором законопроекту №2314 від 25 жовтня виступив президент України Володимир Зеленський.

Проектом Закону визначено підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов’язкового скасування судового рішення;

5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв’язку із розглядом такої справи.

Також цим законопроектом передбачаються норми, якими нівелюється можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема:

спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання такого відводу напередодні або в день засідання;

вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб’єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру;

визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження (що значно зменшить строк розгляду таких справ по суті заявлених вимог).

Як йдеться в пояснювальній записці законопроекту, загальновідомою є ситуація зловживання учасниками справи правом на відвід шляхом подачі відводу в день або переддень судового засідання з метою недопущення його розгляду іншим суддею та скасування призначеного судового засідання.

З метою недопущення можливості зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами доцільно передбачити спрощений розгляд заяви про відвід судді, яка подана напередодні судового засідання, – тим же суддею, що здійснює розгляд справи (без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви). Правомірність відхилення такого відводу може бути переглянуто судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

Для захисту права на правову визначеність запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв’язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Вказане нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

“Крім того, законопроектом усувається конкуренція норми в частині визначення виключної територіальної підсудності справи, настання наслідків подання заяви про видачу судового наказу з порушенням територіальної підсудності, а також усуваються прогалини в процесуальному законі щодо права на оскарження ухвали про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, хоча на практиці такі ухвали оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку”, – йдеться в документі.

Законопроект також запроваджує обов’язковість долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.