“Про внесення змін до Закону України “Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань”
Законом передбачено: звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим законом, осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закрити відповідні кримінальні провадження;
звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які засуджені за вчинення злочинів, передбачених статтею 1 цього закону;
зкрити кримінальні провадження, які були розпочаті у зв’язку зі злочинами, передбаченими статтею 1 цього закону, і в яких жодній особі не повідомлено про підозру.
Виконання закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2, покладається на суди, а в частині закриття кримінальних проваджень, зазначених у статті 3, – на органи прокуратури.
Законодавчим актом передбачено й механізм застосування закону – суб’єктів звернення з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності та покарання та порядок їх розгляду.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3893.
“Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо звільнення від обкладення податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України природного газу”
Законом відновлено дію норми Податкового кодексу, згідно з якою звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3853-1.
“Про внесення зміни до Закону України “Про безоплатну правову допомогу” (щодо відтермінування набрання чинності положень пункту 6 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення”)”
Законодавчим актом відкладено до 1 січня 2015 року набрання чинності положеннями Закону “Про безоплатну правову допомогу”, які передбачають надання безоплатної вторинної правової допомоги окремим категоріям суб’єктів права на таку допомогу.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3792.
“Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за заперечення чи виправдання злочинів фашизму”
Законодавчим актом доповнено Кримінальний кодекс України новою статтею 436-1 “Публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму, пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників”.
Згідно із законом, “публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією “Вафен-СС”, підпорядкованими їй структурами, тими, хто боровся проти антигітлерівської коаліції і співробітничали з фашистськими окупантами, а також пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення та(або) розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників, –
карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк”.
Відповідний законопроект зареєстровано за №2179а.
“Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України”
Законом внесено зміни до статей 218-221 Регламенту Верховної Ради та вдосконалено порядок надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України.
Відповідно до закону:
оптимізуються строки розгляду зазначеного питання Верховною Радою;
всі факти, пов’язані з притягненням до кримінальної відповідальності, затриманням чи арештом народного депутата України досліджуються безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради за участі усього депутатського корпусу, а не в профільному комітеті (заслуховується народний депутат, розглядаються його письмові пояснення та ін.);
народному депутату у процесі розгляду зазначеного питання надається право на представника, який може кваліфіковано представити його інтереси;
народному депутату також у повному обсязі забезпечується право на захист у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом та іншими законами.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3883.
“Про внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за осквернення або руйнування пам’ятників, споруджених в пам’ять, тих хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців)”
Законом внесено зміни до статті 297 Кримінального кодексу України та встановлено, що “Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, –
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк”.
Також встановлено, що “Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни – радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, –
караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк”.
Окрім того, законом встановлено, що “Дії передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою, групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам`ятника, спорудженого в пам`ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднанні із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, –
караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років”.
Відповідно до закону, “Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.”
Відповідний законопроект зареєстровано за №2178а.
“Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо заочного кримінального провадження)”
Законодавчим актом встановлено підстави та порядок здійснення заочного кримінального провадження.
Згідно із законом, заочне кримінальне провадження здійснюватиметься:
у випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачуваний у вчиненні кримінального правопорушення ухиляється від прибуття на виклик до органу досудового розслідування або суду і при цьому здійснення кримінального провадження визнано можливим за його відсутності;
з урахуванням загальних положень та з дотриманням всіх процесуальних гарантій для підозрюваного чи обвинуваченого.
Документом також встановлено, що особа, щодо якої здійснюється заочне кримінальне провадження має право у будь-який момент прибути для безпосередньої участі у кримінальному провадженні, що має наслідком його здійснення у загальному порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Законом з метою недопущення порушення прав та свобод підозрюваного чи обвинуваченого передбачено, що під час здійснення заочного кримінального провадження участь захисника такої особи є обов’язковою.
Актом встановлено, що доведення особою факту, що вона не змогла прибути на судовий виклик з поважних причин чи не змогла повідомити про причини неприбуття з поважних причин, є безумовною підставою для скасування судового рішення, ухваленого за результатами заочного кримінального провадження.
Згідно із законом, підозрюваному чи обвинуваченому, крім спрощеної процедури оскарження судового рішення, ухваленого за результатами заочного кримінального провадження, гарантується право на оскарження такого рішення в апеляційному порядку.
Зміни внесено й до Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3587.
“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі”
Законодавчим актом запроваджено автоматичну фото- та відеофіксацію наступних правопорушень:
перевищення обмежень швидкості руху;
проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху;
порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками;
виїзд на смугу зустрічного руху;
порушення правил руху через залізничні переїзди.
Згідно із законом, у разі фото- та/або відеофіксації одного із зазначених правопорушень посадова особа ДАЇ на підставі даних автоматизованої інформаційної системи зазначеного підрозділу встановлює особу, за якою зареєстровано відповідний транспортний засіб.
Документом також встановлено, якщо транспортний засіб зареєстровано за фізичною особою, зазначена посадова особа виносить постанову про накладення адміністративного стягнення, яка надсилається такій фізичній особі рекомендованим листом із повідомленням. До постанови додається фотознімок транспортного засобу із зображенням його номерного знаку, зроблений в автоматичному режимі у момент вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, у постанові зазначається адреса веб-сайту у мережі інтернет, на якому особа може ознайомитись з зображенням чи відеозаписом транспортного засобу у момент вчинення адміністративного правопорушення та ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, протягом десяти днів з дня отримання постанови має сплатити штраф або оскаржити постанову у суді та довести, що транспортний засіб або його номерний знак вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або у момент вчинення правопорушення за кермом була інша особа.
Якщо транспортний засіб зареєстровано за підприємством, установою, організацією, керівнику такого підприємства, установи, організації надсилається запит про надання інформації. Такий керівник протягом п’яти днів з дня отримання запиту зобов’язаний надати інформацію про особу, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення.
Законом за ненадання зазначеної інформації (надання неправдивої інформації) вводиться адміністративна відповідальність.
Документом також визначено: у разі, якщо керівник підприємства, установи, організації надасть інформацію про особу, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення, такій особі надсилається постанова про накладення адміністративного стягнення, і ця особа має право сплатити штраф або оскаржити зазначену постанову.
У разі притягнення порушника до відповідальності застосовується мінімальний розмір штрафу, передбачений відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При цьому, якщо особа сплачує зазначений штраф протягом п’яти днів з дня отримання постанови, такий мінімальний розмір зменшується удвічі.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3855.
“Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян”
Законом передбачено посилити заходи безпеки у відношенні окремих категорій осіб та об’єктів, збільшити санкції за деякі кримінальні та адміністративні правопорушення, встановити додаткові заходи впливу для охорони громадського порядку, прав та законних інтересів громадян.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3879.
“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів)”
Законодавчим актом посилено відповідальність уболівальників за порушення громадського порядку під час проведення футбольних матчів.
Змінами та доповненнями до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону “Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв’язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів”:
запроваджено нове адміністративне стягнення у вигляді заборони відвідувати футбольні матчі особам, які вчинили адміністративні правопорушення під час їх входу на територію спортивної споруди, на якій проводиться футбольний матч, або перебування на ній;
посилено вимоги до глядачів, квитків і технічного обладнання спортивних споруд, а також розширення повноважень організаторів футбольних матчів та працівників служб безпеки спортивних споруд (футбольних клубів) у частині, яка сприятиме реалізації заборони відвідувати футбольні матчі;
встановлено адміністративну відповідальність за порушення заборони відвідувати футбольні матчі тощо.
Відповідний законопроект зареєстровано за №3837.
“Про Державний бюджет України на 2014 рік”
Зокрема, законом визначено на 2014 рік:
доходи Державного бюджету у сумі 392.404.327,7 тис. гривень, у тому числі доходи загального фонду Державного бюджету України – у сумі 347.515.815 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України – у сумі 44.888.512,7 тис. гривень, згідно з додатком № 1 до цього закону;
видатки Державного бюджету у сумі 447.294.687,9 тис. гривень, у тому числі видатки загального фонду Державного бюджету України – у сумі 401.113.217 тис. гривень та видатки спеціального фонду Державного бюджету – у сумі 46.181.470,9 тис. гривень;
повернення кредитів до Державного бюджету у сумі 4.390.745,1 тис. гривень, у тому числі повернення кредитів до загального фонду Державного бюджету – у сумі 1.410.091,2 тис. гривень та повернення кредитів до спеціального фонду Державного бюджету – у сумі 2.980.653,9 тис. гривень;
надання кредитів з Державного бюджету у сумі 9.047.619,9 тис. гривень, у тому числі надання кредитів із загального фонду Державного бюджету – у сумі 1.361.341,5 тис. гривень та надання кредитів із спеціального фонду Державного бюджету – у сумі 7.686.278,4 тис. гривень;
граничний обсяг дефіциту Державного бюджету – у сумі 59.547.235 тис. гривень, у тому числі граничний обсяг дефіциту загального фонду Державного бюджету – у сумі 53.548.652,3 тис. гривень та граничний обсяг дефіциту спеціального фонду Державного бюджету – у сумі 5.998.582,7 тис. гривень, згідно з додатком № 2 до цього закону;
оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до двох відсотків видатків загального фонду Державного бюджету, визначених цією статтею.
Відповідний законопроект, який ухвалено з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету, зареєстровано за №3000.
Прийнято Постанову “Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування протиправних діянь правоохоронних органів та окремих посадових осіб, посягань на права і свободи, життя і здоров’я громадян під час подій, пов’язаних з масовими акціями суспільно-політичного протесту, що відбуваються в Україні з 21 листопада 2013 року”
Згідно з постановою, основними завданнями Тимчасової слідчої комісії визначено: одержання повної та достовірної інформації щодо протиправних діянь правоохоронних органів та окремих посадових осіб, пов’язаних з масовими акціями суспільно-політичного протесту, що відбуваються в Україні з 21 листопада 2013 року; встановлення конкретних осіб, винних в організації силового розгону мирних демонстрацій, побитті громадян, нападах на журналістів та перешкоджанні їх професійній діяльності; підготовка та направлення відповідних матеріалів до Генеральної прокуратури України з метою притягнення до відповідальності вищезазначених осіб.
Головою Тимчасової слідчої комісії обрано народного депутата Геннадія Москаля (фракція Всеукраїнського об’єднання “Батьківщина”).
Визначено термін діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня прийняття цієї Постанови.
Звіт Тимчасової слідчої комісії про виконану роботу має бути заслуханий на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше шестимісячного терміну з дня прийняття цієї Постанови.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Постанову прийнято з уточненнями.
Відповідний проект постанови зареєстровано за №3832.
2 законопроекти відхилено.
