«Судову реформу можна завершити лише в разі виваженого й системного підходу до її реалізації з боку всіх гілок влади та за підтримки громадськості – Григорій Усик.», – зазначається на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Відбувся ХІІІ Судовий форум, який провела Асоціація правників України. В ньому взяв участь Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик.
Під час панельної дискусії, модератор запитав про те, чи можна завершити судову реформу в Україні та де межа, коли можна буде вважати, що вона завершена. Очільник ВРП відповів: «Судову реформу можна завершити лише в тому разі, якщо буде виважений і системний підхід до її реалізації, а також досягнутий консенсус між судами, прокуратурою і адвокатурою, законодавчою та виконавчою гілками влади, професійною і громадянською спільнотами. Наразі реформування правової системи відбувається дуже швидко, хаотично, несистемно, тому очікування від проведення реформи не справджуються ні в суспільстві загалом, ні в суддівському середовищі зокрема».
Окрім цього, він наголосив, що для удосконалення діяльності судової гілки влади дуже важливими аспектами є розуміння та підтримка громадянського суспільства і депутатського корпусу. Бо нерідко негативно сприймаються конструктивні пропозиції і, навпаки, схвалюються ідеї, які в перспективі загрожують діяльності судової системи. До прикладу привів розголос у медіа про зміну законодавства щодо обмеження суддівських виплат або стосовно довічного грошового забезпечення судді, що призводить до збільшення кількості заяв суддів про відставку. Причому заяви подають судді, які мають стаж роботи на суддівській посаді близько 17 років, а з урахуванням стажу професійної діяльності, яка надала їм право для призначення на посаду судді, та половини строку навчання у вищому навчальному закладі набувають права на відставку.
На сьогодні можемо говорити про таку проблему як дефіцит кадрів. Тобто кількість суддів, які звільняються, значно перевищує кількість кандидатів на посади суддів, яких спроможна схвалити Вища кваліфікаційна комісія суддів України і рекомендувати до призначення. А це викликає ще більшу проблему, адже збільшується навантаження на тих суддів, які працюють. За таких умов украй проблематично забезпечити доступ громадян до правосуддя. Якщо не дотримуються права осіб, не забезпечений ефективний, повний, усебічний і відкритий судовий розгляд справ, то довіри до судової гілки влади досягти не вдасться.
Як приклад несистемного підходу до реформування судової влади Григорій Усик згадав про ситуацію, коли у 2021 році Вища рада правосуддя припинила здійснювати дисциплінарну функцію. Це сталось через унесення змін до законодавства про впровадження нової процедури дисциплінарних проваджень, але при цьому не було стратегії та бачення реалізації цих змін. Лише через 2 роки, шляхом внесення змін до законів, відбулось створення нового структурного підрозділу у складі Вищої ради правосуддя – Служби дисциплінарних інспекторів, визначено її повноваження, а також з’явилася можливість розблокувати дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя. Але за цей час накопичилося понад 13 тисяч дисциплінарних скарг.
Григорій Усик поінформував, що наразі ВРП завершує створення Служби дисциплінарних інспекторів: станом на 10 грудня призначено співбесіди з кандидатами на посаду керівника Служби дисциплінарних інспекторів, а початок її роботи планується оголосити 23 грудня цього року.
Також він нагадав, що конкурс із добору дисциплінарних інспекторів було оголошено 19 грудня 2023 року. Заяви подали понад 400 кандидатів. Після проведення низки конкурсних процедур незалежна Конкурсна комісія запропонувала Вищій раді правосуддя для остаточного затвердження штатну кількість кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів – 24 особи, на посаду заступника керівника Служби дисциплінарних інспекторів – одного кандидата, на посаду керівника – двох. Однак пізніше троє кандидатів відмовились від подальшої участі в конкурсі, тому наразі склад Служби дисциплінарних інспекторів є неповним – 21 дисциплінарний інспектор.
Крім цього, Григорій Усик нагадав, що наразі на етапі завершення – робота над Єдиними показниками доброчесності та професійної етики суддів. Триває остаточне погодження з Радою суддів України, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Громадською радою доброчесності. Ці критерії мають велике значення для однакового їх застосування під час проведення конкурсної процедури на посаду судді, кваліфікаційного оцінювання суддів, для розгляду скарг щодо суддів, для застосування під час оскарження рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя, напрацювання практики Верховного Суду.
Джерело: https://hcj.gov.ua/news/
