1 листопада Верховна Рада України схвалила проєкт Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (№2179) у першому читанні.
Про це повідомляє прес-служба Мінфіну.
Так, законопроєкт спрямований на підвищення ефективності системи протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму шляхом впровадження положень міжнародних стандартів. Він також адаптує в національне законодавство Рекомендації FATF та 4-ту і частково 5-ту Директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму, які вже впроваджені в усіх країнах-членах ЄС та є обов’язковою для країн, що мають намір на членство (в т.ч. України).
Прийняття законопроєкту, зокрема, забезпечить:
- зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу на найвищих ризиках, загрозах та вразливостях. Зокрема, вібудеться перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик-орієнтованого підходу та відповідно до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
- дозвіл на використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінмоніторингу;
- збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
- створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
- визначення штрафу за масштабні та системні порушення. Максимальний штраф для банків та фінансових установ складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян саме за системні порушення, а не поодинокі зловживання (для інших осіб – до 1 млн неоподатковуваних мінімумів). Санкції будуть застосовуватися регуляторами, що проводять перевірки (НБУ, НКЦПФР та ін.), з обов’язковим врахуванням обставин вчиненого порушення та фінансового стану суб’єкта;
- скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформації та зменшення періодичності інформування;
- удосконалення процедури розкриття кінцевих бенефіціарних власників.
