Повне скасування орендної плати на період карантину може викликати непередбачувані наслідки

Як ми вже повідомляли, сьогодні, 30 березня, парламент на позачерговому засіданні проголосував за законопроект № 3275, що носить назву “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”. Голові ВРУ депутати доручили невідкладно підписати його та інші ухвалені на позачерговому засіданні закони, а отже на 99% можна бути впевнені, що вже незабаром цей законопроект перетвориться на повноцінний нормативний акт. Але уважне вивчення деталей проекта викликає низку питань.

По-перше, дозволили фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства стосовно:

– обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

– цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

– обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

– здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального з підстав визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ.

По-друге, зменшили на місяць період звільнення від сплати:

– плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності;

– податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Відповідно ті платники, що вже подали уточнюючі декларації з цих податків, мусять подавати їх знову – лише стосовно березня. Більше того, такі уточнюючі податкові декларації слід подати не пізніше 30 квітня 2020 року. Ну а сплатити відповідні податки за квітень слід буде до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

По-третє, яке випливає з “по-друге”: відповідальності на підставі ПКУ за порушення термінів сплати податку на нерухомість та плати за землю за квітень місяць не буде. Але законопроект не передбачає звільнення від адміністративної відповідальності за такий проступок. А отже – є законні підстави штрафувати згідно з КпАП за це керівника юрособи (іншу особу, відповідальну за ведення податкового обліку) чи фізособу-підприємця.

По-четверте, на період встановленого КМУ карантину “наймач звільняється від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу”. Йдеться про ЦКУ. Зауважимо, що така новація може мати вибуховий наслідок — адже вона скасовує взагалі будь-яку орендну плату протягом дії карантину, зокрема – і за майно приватної форми власності. Більше того, і за те орендоване майно, яким орендар користується протягом карантина! А це суперечить суті ч. 6 ст. 762 ЦКУ. Що з цього слідує? Якщо раніше указана норма ЦКУ передбачала доведення (підтвердження) орендарем неможливості використання орендованого майна, то зараз звільнення наступає автоматично. Навряд чи орендодавцям сподобається такий “подаруночок” від депутатів. Можна припустити, як численні конфлікти між сторонами договорів оренди, так і подання до Конституційного Суду стосовно законності такої норми.

Наші побоювання підтверджує й Висновок Головного науково-експертного управління апарату ВРУ. У ньому, зокрема, читаємо: “згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Звертаємо увагу, що у згаданому п. 14 пропонується звільнити від плати всіх наймачів, в тому числі й тих, хто використовує майно, взяте в найм, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 762 ЦК та порушує права наймодавця, оскільки дозволяє неправомірне безоплатне користування його майном”.

По-п’яте, суттєво збільшили адміністративні штрафи за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів. Тепер громадянам за це загрожує штраф у 1700 грн, а посадовцям юросіб – у 2550 грн. Також у десять разів зросли й адміністративно-господарські санкції, які застосовують до суб’єктів господарювання за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей та за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій.

Джерело: Бухгалтер.UA