Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Кримінальний проступок: коротко про головне

0 271

З 1 липня в Україні запрацював інститут кримінальних проступків, що дасть можливість розвантажити слідчих, які зможуть тепер зосередяться на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів. Про це інформує пресслужба Національної поліції України, передає УНН.

Так, зазначається, що у Національній поліції відтепер з’явилися підрозділи дізнання, а досудове розслідування за 117 частинами 98 статей Кримінального кодексу України проводиться за спрощеною процедурою і обмежується в часі.

“Одним із основних завдань впровадження інституту дізнання є можливість розвантажити слідчих, оскільки більше ніж 50% усіх зареєстрованих кримінальних правопорушень перейшли у категорію проступків. Таким чином слідчі підрозділи зосередяться на розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів”, — повідомили в поліції.

Зазначається, що кримінальні проступки розслідуються за спрощеним порядком, який передбачає кілька нововведень.

“Зокрема, дізнавачі ще до внесення відомостей в ЄРДР можуть проводити огляд місця події та медичне освідування, відбирати пояснення, вилучати знаряддя і засоби вчинення проступку, отримувати висновок спеціаліста. Крім того, тепер джерелами доказів додатково визначаються пояснення, результати освідування, висновок спеціаліста, фото- та відеоматеріали. Також дізнавач чи уповноважена на це особа має можливість встановлювати місцезнаходження телефону чи зчитувати дані з інформаційних систем (за умови, що доступ до них не обмежений або ж не потребує пароля)”, — йдеться в повідомленні пресслужби.

У поліції також пояснили, що впровадження інституту проступків посилює забезпечення прав людини під час розслідування.

“Наприклад, затримувати особу, яка скоїла проступок, можна лише у виключних випадках:

  • якщо громадянин відмовляється припинити вчинення проступку або ж чинить опір працівнику поліції;
  • намагається втекти з місця події;
  • під час переслідування відмовляється виконувати законні вимоги поліцейських;
  • перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння та може завдати шкоди собі чи оточуючим;
  • ухиляється від органів досудового розслідування чи суду.

Окрім того, до особи, яка підозрюється у вчиненні проступку, можуть бути застосовані тільки 2 види запобіжних заходів — особисте зобов’язання та особиста порука”, — поінформували в поліції.

Також повідомляється, що терміни досудового розслідування проступків значно скоротилися. У випадку повідомлення особі про підозру або її затримання розслідування має бути завершене протягом 72 годин. Якщо ж підозрюваний не визнає вину або ж проступок вчинив неповнолітній, чи виникла необхідність проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, то — протягом 20-ти діб. І максимальний термін проведення розслідування проступків — 1 місяць, за умови заявленого особою клопотання про проведення експертизи, якщо вона не погоджується із висновком спеціаліста. У виняткових випадках досудове розслідування може бути продовжене до 2-х місяців.

Окрім того, скорочені строки судового розгляду, яке має бути призначене в 5-тиденний термін з дня отримання обвинувального акта. А якщо особа затримана, судовий розгляд має бути призначений невідкладно.

Ще одне з нововведень — розгляд справи у суді без присутності обвинуваченого. Можливий такий варіант лише за умови, що особа, яка притягується до відповідальності за проступок, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та погоджується із розглядом обвинувального акта.

Законодавством встановлені три основні види покарання за скоєння проступків, це — штраф до 51 тисячі гривень, громадські чи виправні роботи та арешт або обмеження волі. Можливе додаткове покарання — позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

“Тобто за скоєння кримінального проступку особа не може бути позбавлена волі”, — додали правоохоронці.

Нагадаємо, з 1 липня в Україні вступив у дію закон, яким запроваджено досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання і дозволяє підрозділам дізнання працювати на повну потужність.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар