Закон визначає статус окупованих територій, встановлює на них особливий правовий режим, а також визначає особливості діяльності державних органів, підприємств, установ і організацій.
Нагадаємо, 15 квітня 2014 р. Верховна Рада України 228 голосами у другому читанні підтримала законопроект № 4473-1 “Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України”.
Зокрема, згідно з законом, тимчасово окупована територія є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Даний закон визначає, що тимчасово окупованою територією України є:
– територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
– внутрішні води і територіальне море України, його дно і надра, на яких Україна здійснює суверенітет, континентальний шельф і виняткова економічна зона, де Україна згідно зі своїм законодавством користується фіскальними, санітарними, імміграційними і митними правами, а в особливій економічній зоні і на континентальному шельфі – суверенними правами і юрисдикцією;
– підводний простір в межах територіального моря;
– повітряний простір, розташований над зазначеною територією.
Під час проведення виборів президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму голосування громадян України на тимчасово окупованій території не організується і не проводиться.
Документом визначено також, що примусове зарахування громадян України до громадян іншої держави не визнається.
Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їхні посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Діяльність будь-яких органів, їхніх посадових осіб на тимчасово окупованій території вважається незаконною, якщо ці органи створено або призначено у порядку, передбаченому законодавством України.
Також у документі зазначається, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.
Крім того, закон передбачає, що у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, правосуддя стосовно справ цієї території буде здійснюватися відповідними судами м. Києва.
