НААУ закликає Президента України ветувати неконституційні зміни до закону про адвокатуру

21 грудня 2016 року Верховна Рада України схвалила зміни до Податкового Кодексу України. Текст цього законопроекту (реєстраційний номер 5132) абсолютно неочікувано, у порушення низки конституційних та законодавчих норм, а також вимог юридичної техніки містить зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. При цьому сам законопроект, на думку його авторів, зумовлений необхідністю забезпечення виконання вимог Податкового кодексу України щодо щорічного перегляду ставок деяких податків, визначених в абсолютних значеннях, збалансованості бюджету та адаптації до норм Європейського законодавства. Тобто, відноситься до податкового та бюджетного законодавства.

Включені до цього законопроекту зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” обмежують компетенцію органів адвокатського самоврядування, зокрема, право цих органів на свій розсуд визначати розмір та порядок сплати щорічних внесків на забезпечення адвокатського самоврядування та оплати вартості за стажування, а також сплати внеску за складання кваліфікаційного іспиту. Окрім того, пропоновані зміни також порушують визначений законом збалансований розподіл повноважень між органами адвокатського самоврядування.

Адвокатура в Україні є конституційним інститутом, якому гарантується незалежність. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Реальну незалежність адвокатура здобула в результаті прийняття закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” 2012 року, ухваленого в рамках виконання умов підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Відповідно до цього закону, адвокатура є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Саме з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Указом Президента №276/2015 “Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки” прямо передбачено “зміцнення на інституційному рівні Національної асоціації адвокатів України для забезпечення належної професійної діяльності адвокатури, управління юридичними професіями та представництва колективних інтересів адвокатів”.

Україна також має міжнародні зобов”язання у відповідності до Основних положень про роль адвокатів (Прийняті VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам у серпні 1990 року).

Метою Положень є допомога державам-учасницям у їх завданні щодо забезпечення належної ролі адвокатів, яка має поважатися і гарантуватися урядами при розробці національного законодавства та його застосуванні адвокатами, суддями, прокурорами, членами законодавчої та виконавчої влади. Згідно Положень важливу роль мають відігравати Професійні асоціації адвокатів, які підтримують професійні стандарти та етичні норми, захищають своїх членів від необґрунтованих обмежень і посягань, забезпечують правову допомогу кожному, хто її потребує та кооперуються з урядом та іншими інститутами для досягнення цілей правосуддя і суспільного інтересу.

В Положеннях зазначено, що Професійні асоціації мають кооперуватися з урядами з тим, щоб адвокати були здатні за відсутності недоречного стороннього втручання допомагати своїм клієнтам згідно із законом та визнаними професійними стандартами й етичними правилами.

Отже, спосіб ухвалення законопроекту №5132, яким внесено зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” , суперечить Конституції України, профільному закону, указу Президента, що визначає логіку реформ у сфері правосуддя, та міжнародним зобов”язанням, які гарантують незалежний статус адвокатури. Окрім того, такі законодавчі ініціативи можна розцінити як порушення умов Угоди про асоціацію з ЄС.

Ідеться про грубе втручання держави у повноваження адвокатського самоврядування, які є основою незалежного статусу конституційного інституту адвокатури. Пропоновані зміни до профільного закону перетворять незалежність адвокатури на декларативний принцип.

Чинним законом “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” до компетенції З”їзду адвокатів віднесено прийняття рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначення напрямів їх використання та відповідальність за несплату внесків (стаття 54). Статтею 55 цього закону Раді адвокатів України надано право встановлювати розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, забезпечення їхнього розподіл і використання (якщо з’їздом адвокатів України прийнято рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та визначено напрями їх використання). Також, відповідно до закону, Рада адвокатів України визначає розмір відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Тобто, цей закон та порядок його прийняття в частині внесення змін до закону про адвокатуру прямо суперечить наведеним вище вимогам національного та міжнародного законодавства та перекреслює цілі реформи правосуддя. Внесення, розгляд та прийняття поправки до цього законопроекту в частині змін до закону про адвокатуру відбувалося впродовж одного дня, що також суперечить закону України “Про Регламент Верховної Ради України”. Зрозуміло, що таку зухвалу спробу підірвати конституційні засади діяльності адвокатури автори-народні депутати не погоджували з Національною асоціацією адвокатів України.

НААУ була виключена з цього процесу, незважаючи на те, що законом уповноважена представляти адвокатуру у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями.

Адвокатура ніколи не погодиться з таким кардинальним розворотом у проведенні реформи адвокатури, адже він у неконституційний та незаконний спосіб позбавляє адвокатуру ключових самоврядних функцій. Очевидним наслідком цього стане знищення більшості гарантій та переваг особливого конституційного статусу адвокатури.

Звертаємося до Вас, пане Президенте, із закликом застосувати право вето на закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році (реєстраційний № 5132 від 15.09.2016) з вимогою виключити з тексту даного закону зміни до закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Про цю ситуацію НААУ як член ССВЕ повідомить Раду адвокатських та правничих товариств Європи, Венеціанську комісію, ООН, а також поінформує національні адвокатури Німеччини, Великої Британії, Франції, Грузії, Канади та США про серйозну загрозу для європейського шляху української адвокатури.

З повагою,

Голова Національної асоціації адвокатів України, 

Ради адвокатів України Лідія Ізовітова