Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Красота перекладу. Це творчість.

0 150

ШЕКСПИР, Сонет 66

Tired with all these, for restful death I cry, –                                                                                                            As to behold desert a beggar born,                                                                                                                      And needy nothing trimm’d in jollity,                                                                                                                 And purest faith unhappily forsworn,                                                                                                               And gilded honour shamefully misplac’d,                                                                                                        And maiden virtue rudely strumpeted,                                                                                                             And right perfection wrongfully disgrac’d,                                                                                                         And strength by limping sway disabled,                                                                                                          And art made tongue-tied by autority,                                                                                                              And folly (doctor-like) controlling skill,                                                                                                              And simple truth miscall’d simplicity,                                                                                                                And captive good attending captain ill:                                                                                                            Tired with all these, from these would I be gone,                                                                                           Save that, to die, I leave my love alone.

Уставший от всего этого, о спокойной смерти я плачу, – Чтоб
созерцать пустыню родившегося нищего,
И ни в чем не нуждающегося в веселье,
И чистой веры несчастно отрекшейся,
И позолоченной чести позорно утраченной,
И девичьей добродетели грубо растоптаны,
И правильное совершенство неправомерно опозорено,
И сила, хромая, обездвижена,
И искусство косноязычно от власти,
И глупость (врачебная), контролирующая мастерство,
И простая истина, ошибочно названная простотой,
И пленный добрый капитан -помощник ill:
Уставший от всего этого, от этого я бы ушел,
Спаси это, чтобы умереть, Я оставляю свою любовь в покое.

П Е Р Е В О Д Ы :

МАРШАК (классический)

Зову я смерть. Мне видеть невтерпеж
Достоинство, что просит подаянья,
Над простотой глумящуюся ложь,
Ничтожество в роскошном одеянье,

И совершенству ложный приговор,
И девственность, поруганную грубо,
И неуместной почести позор,
И мощь в плену у немощи беззубой,

И прямоту, что глупостью слывет,
И глупость в маске мудреца, пророка,
И вдохновения зажатый рот,
И праведность на службе у порока.

Все мерзостно, что вижу я вокруг…
Но как тебя   покинуть, милый   друг!

ПАСТЕРНАК

Измучась всем, я умереть хочу.
Тоска смотреть, как мается бедняк,
И как шутя живется богачу,
И доверять, и попадать впросак,

И наблюдать, как наглость лезет в свет,
И честь девичья катится ко дну,
И знать, что ходу совершенствам нет,
И видеть мощь у немощи в плену,

И вспоминать, что мысли заткнут рот,
И разум сносит глупости хулу,
И прямодушье простотой слывет,
И доброта прислуживает злу.

Измучась всем, не стал  бы жить и дня,
Да другу трудно будет без меня.   

У Финкеля изумительный переводСонет 66

Устал я жить и умереть хочу,                                                                                                                      Достоинство в отрепье видя рваном,                                                                                                    Ничтожество – одетое в парчу,                                                                                                                       И Веру, оскорбленную обманом,                                                                                                                    И Девственность, поруганную зло,                                                                                                               И почестей неправых омерзенье,                                                                                                                И Силу, что Коварство оплело,                                                                                                                      И Совершенство в горьком униженье,                                                                                                         И Прямоту, что глупой прослыла,                                                                                                                 И Глупость, проверяющую Знанье,                                                                                                             И робкое Добро в оковах Зла,                                                                                                              Искусство, присужденное к молчанью.                                                                                                      Устал я жить и смерть зову скорбя.                                                                                                           Но на кого оставлю я тебя?!

НОВЫЙ   (современный) ПЕРЕВОД                                                                                                          Когда ж я сдохну!                                                                                                                                           До того достало,                                                                                                                                                Что бабки оседают у жлобов,                                                                                                                     Что старики ночуют по   вокзалам,                                                                                                             Что “православный” – значит – бей жидов!                                                                                                Что побратались мент и бандюган,                                                                                                          Что колесят шестерки в   шестисотых,                                                                                                     Что в загс приходят по любви к  деньгам,                                                                                              Что лег народ с восторгом под  сексотов.                                                                                                Что делают бестселлер из говна,                                                                                                              Что проходимец лепит   монументы,                                                                                                                Что музыкант играет паханам,
А быдло учит жить интеллигента.
Другой бы сдох к пятнадцати годам,
Но я вам пережить меня не  дам!

/От редакции:
Блестящее мастерство и понимание оригинала…
Браво!!! Белая зависть…  Знание иностранных языков позволяет  шире понимать многообразие мира…/ 

Джерело: https://newrezume.org/news/2022-02-01-46557

Автор

  • Ковальский Віктор Семенович

    Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар