Від 21 листопада суд забороняв мирно збиратися громадянам 12 міст України. Про це у коментарі Тиждень.ua заявив Михайло Лебедь, член правління правозахисної організації Інститут Республіка.
«Починаючи з 21 листопада судові заборони мирно збиратися зафіксовані в 12 містах (Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Черкаси, Чернігів, Кременчук, Миколаїв, Житомир, Кіровоград, Львів, Луганськ, Тернопіль). У деяких з цих міст за цей час було аж декілька судових заборон», – зазначає правозахисник.
За його словами, окрім рішень судів, «в Харкові і Луганську міські голови “забороняли” мирні зібрання своїми розпорядженнями, не маючи на це взагалі жодних законних повноважень».
«Усі ці судові рішення безпосередньо пов’язані з Євромайданами. Включно з рішенням тернопільського суду, де було рішення про заборону зібрання на підтримку вступу України до Митного Союзу. Усі інші рішення стосувались прихильників євроінтеграції та протестувальників проти свавілля влади 30 листопада, 1 грудня тощо», – підкреслює Лебедь.
За його переконанням, «де-факто усі причини заборон – політичні, як-от «загроза національній безпеці», «загроза порушенням громадського порядку».
«За порушення судової заборони є кримінальна відповідальність. Але правозахисники трактують неправосудні заборони як злочинні накази, адже згідно з статтею 60 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати
злочинні розпорядження чи накази, а за віддання і виконання злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Варто зазначити, що організатори майданів знали, як опиратися таким заборонам, тому в усіх 12 містах мирні зібрання відбулися», – заявляє правозахисник.
Він додає, що 30 листопада «студентів з Майдану силою розганяли взагалі без будь-яких підстав – не було навіть рішення суду».
За його словами, «мирне зібрання не перестає бути мирним, якщо десь під час нього відбувається правопорушення, а розбиратись із правопорушенням потрібно локально, а не з мирним зібранням у цілому».
«Заборони мирних зібрань в багатьох містах бувають також під час виборів – місцевих чи парламентських. Звісно, мотиви теж політичні. Але я вперше бачу таку кількість судових заборон в такий короткий термін. Тож, підозрюю, що це була суто політична вказівка», – підсумовує Лебедь.
