Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури. Про це ідеться на сайті комітету.

0 156

Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури. Про це ідеться на сайті комітету.

 

«Жадан — один із найвидатніших поетів України, чудовий прозаїк, перекладений і нагороджений у світі, — на нашу думку, лавреат Нобелівської премії. Його голос як поета вже багато років має особливе значення для українців. Вільна Україна значною мірою говорить і думає словами Жадана, уважно їх слухає. Сьогодні поет у своєму Харкові. І він бореться», — ідеться у заяві.

 

Також у зверненні комітет з літератури засуджує збройний напад росії на Україну та закликає створити в Польщі простір для науковців і викладачів, щоб вони могли продовжувати наукову діяльність, навіть якщо росія візьме під контроль територію України: «У військовому кошмарі, спричиненому Кремлем, ми стоїмо на боці вільної України. Надія говорить нам, що українці зрештою дадуть відсіч агресії. Нехай це станеться якнайшвидше. Однак, дивлячись на ситуацію тверезо, треба, на жаль, враховувати, що вторгнення може призвести до окупації чи нав’язування Україні колаборантської влади з Кремлем. Якщо це станеться, то Росія не лише почне експлуатувати Україну в економічному та ресурсному плані, а й інтенсивно й агресивно проводитиме русифікацію, а русифікаційна діяльність неодмінно вдарить по університетах, особливо гуманітарних».

 

У зверненні повідомляють, що в разі окупації України Польща повинна створити можливість тимчасових плацдармів вільних українських університетів при польських університетах. Країна може надати для цього авдиторії, місця в гуртожитках, соцзабезпечення та певну кількість робочих місць.

 

Комітет літературознавчих наук зазначив, що не збирається включати науковців та студентів з України до польської академічної системи, важливим є саме збереження автономії українських наукових досліджень.

 

«Сьогодні ми маємо особливим чином дати українцям відчуття, що вони є частиною Європи та вільного світу. Літературні та культурні дослідження з їх соціальним впливом є оптимальним інструментом у цьому питанні ще й тому, що гуманітарні науки, якими ми займаємося, не лише ефективні, але й потребують відносно невеликих фінансових витрат. Нам потрібна бібліотека, лекційний зал і аркуш паперу, або комп’ютер з доступом до Інтернету — те, що є в Польщі і те, чим легко можемо поділитися», — наголосили в Польській академії наук.

 

Там повідомили, що комітет з літературних наук Польської академії наук створив команду для визначення організаційних, правових та фінансових можливостей реалізації ідеї українського університету в еміграції, який базувався б на мережі польських університетів.

 

«Вільна Україна — це теж наша справа, тому ми всі намагаємося допомагати українцям. А також, як науковці, ми повинні взяти на себе відповідальність за реальну допомогу академічній спільноті України. Це має людський та етичний вимір, але також геополітичний. Утримати Україну в орбіті європейської культури —  це питання нашої безпеки в Польщі та в Європі, адже затяжна війна в Україні чи окупація України — це не найгірший сценарій», — зазначили у зверненні.

 

Сергій Жадан  — український письменник, перекладач, громадський діяч, волонтер, фронтмен музичних гуртів. Лавреат премій імені Василя Стуса, «Angelus»Дерека Волкотта та інших.

 

Нагадаємо, у 2021 році нобелівським лауреатом з літератури став танзанійський письменник Абдулразак Гурна.

 

Як повідомлялося, 163 нобелівські лавреати, серед яких Орхан Памук, Герта Мюллер, Кадзуо Ішіґуро висловили свою підтримку українському народу перед лицем російської агресії.

 

Читайте також: Нобелівська премія для України: чому найпрестижніша літературна премія досі не наша

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар