Історія повернення скарбів з Криму
Міністерство юстиції України нагадує історію судових спорів у справі щодо повернення скарбів Криму, яка тривала 9 років.
Повернення незаконно вивезених культурних цінностей – це надважливе питання відновлення історичної справедливості та захисту національних інтересів України. Саме Мінʼюст відіграє одну з ключових ролей у цій боротьбі, забезпечуючи захист інтересів держави у міжнародних судах.
Одним із прикладів цієї роботи є повернення унікальної колекції скарбів Криму з Нідерландів після майже девʼяти років судової боротьби. Намагання не даремні, адже за їх результатами до України було повернуто 565 музейних предметів загальною вартістю близько 10 млн євро, на які також претендувала держава-агресор.
Все почалось у 2014 році, коли за домовленістю з Музеєм Алларда Пірсона (Університет Амстердаму), до Нідерландів було передано низку культурних цінностей з України для організації виставки «Крим. Золотий острів в Чорному морі». Загалом на виставці було представлено експонати з пʼятьох українських музеїв, з них – чотири кримські.
Після початку російської агресії та тимчасової окупації Криму повернення експонатів в Україну опинилося під серйозною загрозою. Попри конструктивну позицію української сторони та підтримку з боку Міністерства закордонних справ Нідерландів, керівництво Музею Алларда Пірсона відмовилося повертати цінності в Україну без відповідного рішення суду Нідерландів. У серпні 2014 року музей офіційно заявив про намір залишити експонати на зберіганні в Амстердамі до ухвалення остаточного судового рішення, навіть попри завершення терміну дозволу на вивезення експонатів.
Загалом за межами країни опинилися 565 музейних предметів (2111 одиниць зберігання), які згідно з українським законодавством є державною власністю України.
Далі на артефакти української виставки почала претендувати держава-агресор. У листопаді 2014 року представники вже окупованих кримських музеїв подали позов до Окружного суду Амстердама з вимогою повернути експонати виставки до тимчасово окупованого Криму.
Звісно, українська сторона в особі Міністерства юстиції, рішуче виступила проти будь-якої незаконної передачі права власності на ці культурні цінності до рф. У своїх вимогах Україна посилалася на норми міжнародного права – зокрема Конвенцію ЮНЕСКО 1970 року щодо заборони незаконного переміщення культурних цінностей – а також на українське законодавство, яке чітко визначає право держави на власність цих музейних обʼєктів.
На щастя, 14 грудня 2016 року Окружний суд Амстердаму (суд першої інстанції) ухвалив рішення на користь України. Він зобовʼязав повернути скарби та забезпечити їх транспортування до Києва. Суд визнав, що предмети спірної музейної колекції є культурними цінностями, які незаконно перебувають на території Нідерландів. Було припинено дію договорів позики між Музеєм Алларда Пірсона та кримськими музеями.
Однак на цьому історія не закінчилася. Представники окупаційної влади, не залишаючи спроб заволодіти скарбами, подали заяву про апеляційне оскарження рішення. Проте Апеляційний суд Амстердаму у 2021 році підтвердив рішення суду першої інстанції, а 9 червня 2023 року Верховний суд Нідерландів остаточно залишив у силі ці рішення.
Таким чином, після кількох років розгляду всі судові інстанції стали на бік України.
Найприємніше – повернення скарбів додому. Після остаточного рішення сторони перейшли до переговорів про практичне виконання судових рішень. Було підписано декларацію про взаємну відмову від претензій і погоджено умови повернення колекції.
У листопаді 2023 року, після майже девʼяти років судового спору, 565 предметів із виставки були повернуті в Україну. Транспортування та прийом цінностей організовано спільно з Національним музеєм історії України.
Античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки віком понад дві тисячі років — все це надбання сьогодні вже повернуто в Україну та зберігається у Скарбниці Національного музею історії України на території Києво-Печерської лаври.
Ця справа – яскравий приклад того, як завдяки скоординованій та наполегливій роботі юридичних радників та Мінʼюсту вдається захищати українські інтереси у міжнародному правовому полі та повертати нашій державі цінні культурні надбання.
