Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Інсінуації – це ознака псевдопрофесіоналізму

0 143

23.07.2019р. слідчим суддею Стригуненко В.М. було надано дозвіл на обшук за місцем проживання гр. Ж в с. Яковенкове.

Як зазначають у своїх інформаційних повідомленнях правоохоронці 25.07.2019р. при проведенні цього обшуку було вилучено 1000 (одну тисячу) кущів конопель, 1кг коноплі висушеної і підготовленої до переробки, 20гр готового канабісу (особливо небезпечний наркотичний засіб). За ч. 2 ст. 310 КК України – незаконне вирощування конопель у кількості п’ятдесят і більше рослин – особа карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Вказано і підтверджено матеріалами клопотання, що гр. Ж повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України – незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, за що передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.  Зазначено і про вилучення 5 гральних автоматів, які використовувалися відвідувачами наркопритону.   25.07.2019р. перед 12-ю годиною до суду надійшло клопотання слідчого про застосування до запобіжного заходу у виді тримання під вартою до гр. Ж, яке слідчому судді було розподілено об 11.55год., а передано після обідньої перерви, між 13 та 14 годинами.                                                           Після попереднього ознайомлення з матеріалами клопотання в ньому не було виявлено протоколу затримання підозрюваного, за вказівкою судді ця обставина додатково була перевірена у телефонному режимі секретарем судових засідань у прокурора-процесуального керівника у цьому кримінальному провадженні. Було підтверджено перебування підозрюваного на свободі. Хоча в інформаційному повідомленні поліції стверджується про затримання підозрюваного.

При тому, що гр. Ж підозрювався у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, передбачений 2 ст. 310 КК України злочин також є тяжким, він раніше неодноразово судимий, у т.ч. за вчинення аналогічного злочину, реально відбував покарання у виді позбавлення волі, останній раз звільнився лише 27.02.2018р. після відбуття покарання і продовжив вчиняти інкриміновані йому злочини, що може свідчить про його виняткові зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість, вперте не бажання безповоротно відмовитися від злочинного способу життя і стати на шлях виправлення і перевиховання.

А слідчий з прокурором вважали наявними ризики того, що він:  1) може переховуватись від органу досудового розслідування або суду з метою уникнути відповідальності, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, 2) вчинити інший злочин.

Згідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний перебуває на свободі.

Оскільки гр. Ж не був затриманий, не перебував під вартою і не був доставлений до суду конвоєм, то розгляд клопотання за його відсутності був неможливий.

За приписом ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю підозрюваного.  Права підозрюваного також повинні бути забезпечені і дотримані.                                                                                                                                                              Відповідно до ч. 1 ст. 187 КПК України слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.  Тому дату судового засідання було призначено на 14.30год. наступного дня, 26.07.2019р.

Оскільки слідчим та прокурором не були повідомлені засоби оперативного зв’язку з підозрюваним, а проживав він у с. Яковенково, то повістка про виклик гр. Ж також була направлена і до прокуратури для вручення. За допомогою пошти здійснити виклик у такий стислий строк неможливо. Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого судді шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

26.07.2019р. було повідомлено про загибель гр. Ж.  Слідчий за погодженням з прокурором мали право одночасно подати два клопотання, інше це про дозвіл на затримання підозрюваного гр. Ж з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Саме воно було б розглянуто негайно після його одержання. Але цього зроблено не було.

Зважаючи на рівень обізнаності деяких осіб з конкретними обставинами подачі і розгляду клопотання припускаємо походження цієї інформації від окремих слідчих та/або прокурорів.

Поширена серед населення недостовірна інформація використовується для дискредитації слідчого судді і суду в цілому, маніпулювання суспільною думкою у власних цілях тощо. Тому у майбутньому можливе і розміщення замовних статей в «бульварних» виданнях.

При розгляді клопотання слідчий суддя діяв лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, виходячи з наданих йому слідчим матеріалів.

Пропонуємо користуватися виключно офіційною інформацією.

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути мареріали

Залиште коментар