22 січня 2025 року в Києві відбулося розширене засідання Керівного комітету у межах проєктів Ради Європи. На ньому обговорювали результати та перспективи діяльності в окремих сферах у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки «Стійкість, відновлення та відбудова».
Член Вищої ради правосуддя Оксана Кваша окреслила низку напрямів, які є ключовими у співпраці Вищої ради правосуддя з Радою Європи. Вона зауважила, що сформувати систему правосуддя, яка відповідатиме європейським стандартам, можливо, співпрацюючи з Радою Європи. Саме завдяки її проєктам Вища рада правосуддя змогла ознайомитися із практичним досвідом Генеральної ради правосуддя Іспанії щодо здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів.
Оксана Кваша також відзначила фахове обговорення Висновку № 27 Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) стосовно дисциплінарної відповідальності суддів. У грудні 2024 року розпочала роботу служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка має забезпечити неупередженість, незалежність і об’єктивність роботи стосовно здійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарної функції.
Ще одним досягненням України є виконання зобов’язання щодо прийняття та затвердження Вищою радою правосуддя Єдиних показників доброчесності і професійної етики суддів. Під час розроблення цих показників і голосування за них були враховані високі стандарти відповідальності суддів, які діють у Європі.
Важливою також є співпраця з Радою Європи у низці інших напрямів.
Зокрема, найболючішою проблемою залишається дефіцит суддівських кадрів: наразі 2600 вакансій у судах першої та апеляційної інстанцій. Коли суди перевантажені справами, складно забезпечити право громадян на доступ до правосуддя.
Невирішеним залишається питання оптимізації мережі судів, яка є важливим етапом у процесі європейської інтеграції України.
Має бути продовжено роботу із цифровізації правосуддя. Це дасть змогу забезпечити рівний доступ до суду, підвищення якості здійснення правосуддя. Наприклад, гостим є питання дистанційного розгляду справ, що дуже актуально для забезпечення участі сторін у справі, адвокатів і свідків у судовому засіданні, у судах на прифронтових територіях. Особливо цінно це для розгляду справ про воєнні злочини. Кожен злочинець, який на виконання наказу представників держави-агресора вчиняє воєнні злочини на території України, повинен знати, що в Україні суди працюють, і кожен винний у таких злочинах буде покараний.
Оксана Кваша вважає, що потрібно обговорювати проблеми перехідного правосуддя. Цій концепції близько 30 років, вона схвалена країнами, які перебували в революційному стані через правління авторитарних, недемократичних режимів або під час збройних конфліктів. Наша держава відчула все на собі. Мета перехідного правосуддя – відновлення справедливості. Насамперед мова йде про:
- відплату винним за вчинені злочини,
- відновлення прав потерпілих,
- відшкодування збитків (як моральних, так і матеріальних),
- установлення правди щодо всіх винних у тому, що трапилося на території країни, яка перебуває у воєнному конфлікті,
- впровадження таких заходів, які запобігали б у майбутньому такі події.
Лише об’єднавши спільні зусилля України та міжнародних партнерів, можливо подолати цей шлях.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак акцентував, що швидкість, з якою відбуваються реформи в Україні, вражає, тим більше ураховуючи війну. Він наголосив на ефективній співпраці з органами судової влади, зокрема Вищою радою правосуддя, у реалізації стандартів Ради Європи щодо формування незалежної та неупередженої судової системи.
Голова Департаменту з питань впровадження прав людини, правосуддя та стандартів правової співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Ліля Гретасдоттір так само позитивно оцінила діяльність органів суддівського врядування – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які реалізують процедуру відбору суддів відповідно до європейських стандартів.
