Юрінком Прес
“Юрiнком Прес” – провiдне українське видавництво, що забезпечує юридичною лiтературою, журнальними виданнями правоохороннi, судовi та правозахисні органи та організації, навчальнi заклади та науковi установи, а також юристiв, якi працюють в установах i органiзацiях та на пiдприємствах рiзних форм власностi.

Громадські організації у відкритому зверненні закликали Верховну Раду скасувати статтю 391 Кримінального кодексу

0 118

Про радянський спадок у ККУ

Стаття 391 Кримінального кодексу України передбачає від 1 до 3 років додаткового позбавлення волі засуджених за непокору адміністрації в’язниць. У 80% випадків така непокора – це відмова від прибирання камери, а решта випадків – ненасильницькі дисциплінарні проступки. Тобто за адміністративне правопорушення передбачається кримінальна відповідальність. Про це розповів експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Михайло Серебряков в ефірі телеканалу “Рада”.

Стаття 391 КК України успадкована з Кримінального кодексу СРСР. Хоча у 2001 році в Україні ухвалили новий Кримінальний кодекс, ця радянська норма залишилася. Майже всі пострадянські країни (навіть Росія) – окрім Білорусі, Казахстану, Туркменістану, Молдови та України – вже скасували аналог статті 391 КК.

“На статті 391 КК використовується тюремними адміністраціями як для здирництва коштів з сімей засуджених, так і для примушення ув’язнених до рабської праці, або навіть до інших злочинів”, – каже Серебряков.

У випадку скасування статті 391 КК у тюремних адміністрацій залишиться достатньо засобів для покарання порушників дисципліни у пенітенціарних закладах. Зокрема стаття 132 Кримінально-виконавчого кодексу передбачає для цього 10 позицій дисциплінарного стягнення. А напад на співробітників пенітенціарних установ карається статтею 392 КК, яка передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

“Стаття 391 КК жодного разу не застосовувалася за насильницькі дії, а виключно за дисциплінарні порушення. За цією статтею засуджується близько 100 людей кожен рік”, – звернув увагу експерт Коаліції РПР.

“Комітет з питань протидії катуванням Ради Європи двічі (що безпрецедентно!) рекомендував України скасувати статтю 391 КК”, – додав Серебряков.

Нагадаємо, нещодавно громадські організації у відкритому зверненні закликали Верховну Раду скасувати статтю 391 Кримінального кодексу.

Джерело: https://rpr.org.ua/news/

Автор

  • Вищу юридичну освіту Віктор Семенович Ковальський отримав у 1977 році на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 1980 році завершив навчання в аспірантурі, отримав звання кандидата юридичних наук. Згодом отримав звання доктора юридичних наук. Життєве кредо: «Казати правду і нічого крім правди». Говорячи про професійні інтереси, він називає книги: не лише фахові, а просто змістовні й корисні. Серед його наукових інтересів: теорія права і держави; права людини; правоохоронна діяльність; трансформації правого мислення. Цій науковій тематиці присвячено майже 500 наукових, науково-практичних, публіцистичних публікацій. Педагог і науковець має численні державні нагороди. Зокрема, почесні грамоти Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаки юридичних відомств, установ та організацій. Головним досягненням Віктор Семенович вважає своїх дітей, які пішли батьківським шляхом. На другому місці – створення першого українського юридичного видавництва «Юрінком Інтер» та газети «Юридичний вісник України». Він вдячний за підтримку колегам та авторам, а також читачам, кількість яких за майже 30 років діяльності видавництва та газети щороку збільшується. Під час цьогорічного конкурсу «Учитель року» Віктор Семенович очікує віднайти кращих знавців-педагогів з основ правознавства в українській школі, а ще – інтерв’ювати переможців та поширити їхній досвід через соціальні мережі та газету «Юридичний вісник України».

    Переглянути матеріали

Залиште коментар