Україна дала згоду на формулу Штайнмайєра
Україна погодилася з формулою Штайнмайєра. Умови президента Володимира Зеленського: війська РФ повинні бути виведені, захоплена Росією ділянка кордону – передана під контроль України. Виборів в ОРДЛО не буде. Підписаних документів ніхто поки не бачив, тому про формулу можна судити лише зі слів президента. Пояснюємо коротко.
Що сталося: 1 жовтня ввечері російські ЗМІ повідомили про те, що представник України в тристоронній контактній групі Леонід Кучма “поставив підпис” під формулою Штайнмайєра. Через півтори години український президент зібрав екстрений брифін, де на пряме запитання, чи підписував Кучма формулу, Зеленський заявив: “Ми відповіли на лист пана Сайдіка, що ми узгоджуємо текст формули Штайнмайєра. Формула Штайнмайєра повинна бути імплементована в новий закон про особливий статус, якого ще немає”.
Чому це важливо: Росія висунула умову для проведення саміту нормандської четвірки – згоду офіційного Києва на формулу Штайнмайєра – і Зеленський на неї погодився.
Ключова проблема – ніхто не бачив тексту листа ОБСЄ, під яким представник України залишив підпис. Спецпредставник ОБСЄ Мартін Сайдік взагалі сказав, що підписи стоять не під одним загальним документом, а під окремими листами. Тобто чисто теоретично кожна зі сторін могла погодиться на своє трактування формули. Підтвердженням цього можна вважати повідомлення росЗМІ про те, що представники терористичних організацій ЛНР і ДНР підписали “особливу думку” до формули Штайнмайєра. А саме, що всі дії України щодо імплементації формули повинні нібито узгоджуватися з бойовиками.
Що буде далі: Тепер Верховна Рада повинна імплементувати формулу Штайнмайєра в українське законодавство. Нинішній закон про особливий статус розрахований до кінця року. Фракція Європейська солідарність виступила категорично проти формули, назвавши її “легітимізацією російської окупації Донбасу і анексії Криму”. Фракція Голос, в свою чергу, вимагає провести 2 жовтня закрите засідання Ради, щоб Зеленський пояснив свій план з протидії російській агресії. Батьківщина також засудила формулу і закликала Зеленського проконсультуватися з фракціями.
Україна-2024 за версією Гончарука: переказуємо План дій Кабміну
30 вересня, на сайті Верховної Ради з’явився проект постанови про Програму дій Кабміну до 2024 року. У документі, офіційним ініціатором якого виступив прем’єр-міністр Олексій Гончарук, розписано, чим буде займатися кожне з міністерств наступні п’ять років. Ми зробили максимально коротку версію документа, виділивши ключові економічні обіцянки уряду в 10 сферах.
1. ВВП і інвестиції. Економіка до 2024 року має зрости на 40% і отримати $50 млрд прямих іноземних інвестицій (приблизно по $10 млрд на рік, результат 2018 – $2,35 млрд); збільшення експорту – в 2 рази ($43,3 млрд в 2018 році); рівень безробіття повинен зменшитися з 9,6 до 5%.
2. Бюджет. Бюджетний дефіцит знизиться до 1,5% ВВП в 2024 рік (2,09% в бюджеті-2020). Не менш 30% доходів спрямовуватимуть на соціальні потреби. Бюджет на 2021 рік уперше буде прийнятий в рамках трирічної бюджетної декларації.
3. Податки. У 2024 році Україна повинна піднятися на 24 місце в рейтингу Doing Business за показником “Оподаткування” (зараз – 54). Держборг. На кінець 2024 року співвідношення держборгу до ВВП повинно скоротитися до 40% (зараз – 60%).
4. Залізниця. Укрзалізницю розділять на три частини – оператора інфраструктури, вантажного перевізника, пасажирського перевізника. За 5 років планується оновити 200 локомотивів, 800 пасажирських вагонів, 10 електропоїздів “Інтерсіті”, відремонтувати 5000 км залізничних шляхів.
5. Дороги. За 5 років уряд планує відремонтувати понад 50% загальної протяжності доріг державного значення – всього 24 000 км. Середні витрати часу в дорозі для пасажирських і вантажних перевезень скоротяться на 10%, рівень аварійності впаде на 30%.
6. Водний транспорт. У портах побудують і модернізують 15 глибоководних причалів (глибиною не менше 15 метрів (зараз в Україні працюють 5 таких причалів). Обсяги перевалки на морських портах виростуть на 10% (з 135 млн т до 148,5 млн т).
7. Авіація. Збільшення частки low-cost авіакомпаній з 38% до 63%. Очікується збільшення пасажиропотоку на 60% (з 20 млн – до 32 млн пасажирів на рік), вантажопотоку на 20% (з 94 тис т – до 112 тис т на рік).
8. Енергетика й екологія. До 2024 року частка біржової торгівлі енергоресурсами (нафтопродуктами, газом, електроенергією. – ред.) повинна збільшитися до 50%, а енергоринок – скоротити залежність від одного джерела енергоресурсу до 30%.
9. Споживчі відходи. Загальні обсяги споживчих відходів в Україні повинні скоротитися до 50%, а похованих – на 30%. Для порівняння в 2018 році загальний обсяг сміття по країні, згідно зі статистичними даними, склав 13 млрд кубів. 103 6 млн кубометрів було утилізовано. На кінець 2024 року обіцяють зростання обсягу перероблених побутових відходів з 3% до 15%, – наголошується в блоці “розвиток громад та територій”.
10. Розвиток громад і територій. Основна мета – поліпшити позицію міст України в міжнародному рейтингу найкомфортніших і привабливих місць, які щорічно складаються The Economist. Зараз Україна представляє тільки Київ, він займає 117 місце зі 140. За п’ять років Індекс задоволеності громадян житловими умовами виросте з 57% до 80%.
Інтерв’ю з Wargaming про ігри
Глава мобільного підрозділу Wargaming Nexus Микола Небишинець розповів нам про українських розробників, створення нових ігор, вечірки і ідеальну гру.
Про підвищення впізнаваності Wargaming. Ми зрозуміли, що в індустрії прийнято організовувати вечірки. Тому, коли виходили World of Tanks, на всіх міжнародних виставках планети ми організовували круті вечірки. Протягом першого року про них пішов поголос у співробітників абсолютно всіх компаній. Нашої мети ми досягли через рік і стали популярні як компанія завдяки досить примітивній тактиці.
Про співпрацю із зовнішніми студіями. На старті ми проводимо технічну оцінку студії і портфоліо її продуктів. Для нас важливо, щоб у компанії був досвід створення хоча б одного достойного продукту. Потенціал студії ми визначаємо на підставі прототипирования. Аналізуємо не тільки продукт, але і те, як працює студія. Кожен день разом обговорюємо ідеї, гейм дизайн і технічну частини.
Як шукають ніші для нових ігор. У нашій компанії є великий міжнародний підрозділ Business Intelligence. У ньому люди працюють з величезними обсягами даних, відстежують тренди, аналізують їх і готують рекомендації для різних бізнес-юнітів, для нас в тому числі. Старт всіх ідей пов’язаний, в першу чергу, з пошуку нової можливої аудиторії. Ми намагаємося провести її всебічний аналіз, зрозуміти її переваги і на основі цих даних починати формувати цінність можливого нового продукту.
Як тестують ігри. У практиці мобільних компаній зазвичай створюють вигаданий бренд, закидають сирий продукт зі спеціально створеного аккаунта на ринках деяких англомовних країн Азії, оскільки їх там дешевше просувати, і отримують перші унікальні дані, які допомагають зрозуміти, буде успішний цей продукт чи ні. На підставі цього тесту можна приблизно спрогнозувати платіжну поведінку гравця, час його перебування в продукті, вивчити ігрову поведінку, змоделювати більш точні показники прибутку. Більш того, на підставі подібного підходу ми перевіряємо і технічну стабільність гри.
Про українців в Nexus. Так, українці у нас теж працюють. Місяць тому до нас приєднався директор по технологіяи Євген Строков. Він українець, людина, яка свого часу входила в ядро розробки продукту Warface. На даному етапі у нас 25 співробітників, більшість з них працює теж в Мінську. Є хлопці в Берліні і Сан-Франциско.
Що ще варто знати цього ранку:
Конгрес США схвалив продаж зброї Україні. За даними Bloomberg, йдеться про можливі поставки Україні 150 ракет і двох протитанкових ракетних комплексів Javelin, крім основної військової допомоги в розмірі $ 250 млн.
Спонтанний мітинг на Майдані. Увечері в Києві більше п’ятисот чоловік зібралися на Майдані Незалежності. Люди тримали національні жовто-блакитні прапори і прапор кримськотатарського народу. Учасники акції говорили, що прийшли на мітинг спонтанно після того, як дізналися про узгодження Україною в Мінську формули Штайнмайєра. Серед мітингувальників були народні депутати, зокрема, від фракції Європейська солідарність.
Частка України в економіці світу. Йдеться про можливі поставки Україні 150 ракет і двох протитанкових ракетних комплексів Javelin, крім основної військової допомоги в розмірі $250 млн. Більше 40% світового ВВП (ПКС) створюють азіатські країни, в тому числі і Росія. США і Китай генерують третину світового ВВП. Частка України в глобальній економіці – 0,29%.
