Екстрадиція та стан пенітенціарної системи

в Лип 2, 2025

Не дивлячись на війну, Україна продовжує здійснювати комплексні заходи, спрямовані на забезпечення належного функціонування пенітенціарних установ, а також безпеки засуджених та осіб, взятих під варту. Ці зусилля особливо важливі в контексті міжнародно-правової співпраці.

Протягом 2024 року іноземні держави видали в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності та виконання вироків судів 73 особи. Це більш ніж у чотири рази перевищує показник 2022 року, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення. Про це повідомив заступник Міністерки юстиції Євген Пікалов в інтервʼю Цензор.

Він розповів, що після початку повномасштабної війни іноземні держави часто відмовляли у видачі осіб в Україну, посилаючись на стандарти Європейської конвенції з прав людини та можливі ризики, пов’язані з умовами тримання. Відтоді ситуація змінилася завдяки системному покращенню умов тримання екстрадованих осіб відповідно до міжнародних стандартів.

Так, якщо умови тримання у нас не відповідають стандартам Ради Європи, тобто їх пенітенціарним правилам, країна може відмовити нам у екстрадиції. Як правило, раніше відмовляли. Таких випадків було дуже багато. Насьогодні таких випадків значно менше. Бо побудована системна робота для створення дільниць для екстрадованих осіб, які відповідають міжнародним вимогам. І тепер ця лазівка для порушників зникла.

Наприклад, в Україну видано для притягнення до кримінальної відповідальності та виконання вироків судів:

у 2022 році — 17 осіб, найбільше з Польщі;
у 2023 році — 22 особи, теж переважно з Польщі;
у 2024 вже 73 особи, найбільше з Польщі та Німеччини;
з початку 2025 року 72 особи, розширилася й географія країн: Болгарія, Італія, Литва, Латвія, Молдова.

Відповідно до Закону України щодо дотримання прав екстрадованих осіб та засуджених, переданих в Україну (№3480), Мін’юстом затверджено спеціальний Перелік установ виконання покарань, в яких передбачене тримання цієї категорії осіб. Станом на 2025 рік до переліку включено 17 установ — 11 слідчих ізоляторів та 6 виправних колоній, які розташовані на безпечній відстані від зон бойових дій та тимчасово окупованих територій.

Ці установи поступово адаптуються до нових вимог, передбачених на національному та міжнародному рівнях, а саме:

облаштовано нові камерні приміщення відповідно до сучасних галузевих будівельних норм. Норма площі в камерному/жилому приміщенні на одну особу становить не менше 4 м², не враховуючи окремо розміщений санітарний вузол;
санвузли площею щонайменше 3,3 м² відокремлюються перегородкою на повну висоту приміщення та обладнуються системами механічної або природної вентиляції;
в оздобленні приміщень використовуються однотонні, пастельні, теплі кольори для створення комфортнішої психологічної атмосфери.

Увага приділяється й посиленні безпеки в умовах воєнних дій. Мова йде про ремонт і будівництво захищених приміщень, розроблення документації про обов’язкову евакуацію у разі ризику для життя або здоров’я засуджених, залучення гуманітарної допомоги від міжнародних партнерів.

Окрім цього, у межах виконання Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року також реалізуються такі ініціативи:

переглянуто та розширено перелік продуктів і товарів першої необхідності, які засуджені та взяті під варту особи можуть отримувати в посилках, купувати в крамницях установ та зберігати при собі;
забезпечено належну якість харчування, відповідно до оновлених норм і стандартів;
розширено можливості доступу до Інтернету для комунікації з рідними та захисту права на приватне життя (з обмеженнями для безпеки);

Установи також впроваджують сучасні технології: центри відеомоніторингу, системи GPS-нагляду, портативні відеореєстратори для забезпечення прозорості та попередження правопорушень.

Важливою складовою системних змін є підвищення кваліфікації персоналу. В органах та установах Державної кримінально-виконавчої служби України постійно проводяться:

семінари, тренінги і роз’яснювальні заходи щодо міжнародних стандартів поводження із засудженими та особами під вартою;
навчання щодо запобігання дискримінації, недопущення жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження;
освітні програми з міжнародного гуманітарного права та Стамбульської конвенції.

Важливим дороговказом у впровадженні міжнародних стандартів у цій сфері є Стратегія протидії катуванням у системі кримінальної юстиції. Вона спрямована на боротьбу з усіма формами жорстокого поводження відповідно до Європейської конвенції з прав людини. Уряд України затвердив Стратегію та План дій для її реалізації, а також продовжив План дій до 2026 року.

Разом з тим, визначення тортур у Кримінальному кодексі України було узгоджено з Конвенцією ООН проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижувальних видів поводження і покарання. Нова норма встановлює особливу кваліфікуючу обставину для тортур, таку як вчинення цього злочину представником держави або представником іноземної держави.

Україна продовжує системно працювати над тим, щоб навіть в умовах повномасштабної війни забезпечувати екстрадованим особам гідні умови тримання. Виконання міжнародних стандартів у цій сфері підтверджує незмінну відданість держави принципам верховенства права, захисту прав людини та зміцненню довіри міжнародної спільноти до української системи правосуддя.