Рішення Конституційного Суду щодо неконституційності таємного голосування під час призначення і відкликання голови парламенту доводить, зокрема, що КС «перебуває в повному управлінні Адміністрації президента». Про це в коментарі Тижню заявив політолог Олександр Палій.
«Такої швидкості розгляду питання щось не пригадую. Ні щодо чорнобильців, ні щодо пільг афганців. Тобто щодо будь-який соціальних питань Конституційний Суд може сховати голову в пісок і розглядати їх місцями, якщо не роками. А там, де питання влади, бачимо, наскільки він може оперативно працювати», – заявив політолог.
На думку політолога Володимира Фесенка, рішення КС і прийняття законопроекту про зміну процедури обрання та звільнення голови парламенту, автором якого є «регіонал» Владислав Забарський, «були ухвалені з метою мінімізації ризиків нової спікеріади в новому складі Верховної Ради».
«Закон Забарського і рішення Конституційного Суду приймалося не тільки для того, щоб звільнити Литвина. Законопроект з’явився раніше, ніж виник цей конфлікт. Головна мета і рішення КС, і законопроекту Забарського – мінімізувати ризики нової спікеріади в новому складі Верховної Ради. Однак, чому так швидко було прийнято рішення КС, тому що «регіонали» зрозуміли, що Литвин не піде на певні поступки з підписання закону Ківалова-Колесніченка.
«Так чи інакше Конституційний Суд своїм формулювання (що таємне голосування за обрання і відкликання спікера, не гарантує відкритості в роботі парламенту – Ред.) не додав собі авторитету. Оскільки, на мій погляд, не компетенція КС оцінювати конституційність процедури голосування. У всьому світі є процедура таємного голосування. Не тільки відкритого, але й прихованого. І в Україні 20 років таємне голосування було певним демократичним запобіжником від різних маніпуляцій. Чому потрібне відкрите голосування? Тому що воно найбільш підконтрольне. Щоб можна було контролювати цей процес і окремі депутати не ухилялися б від партійної дисципліни», – зазначив політолог.
Теги:
