Офіційної статистики щодо насильства й тортур у міліції в Україні досі немає, тому правозахисникам доводиться оперувати офіційною інформацією щодо кількості кримінальних справ, які прокуратура відкриває щодо співробітників МВС за перевищення службових повноважень або зловживання службовим становищем (статті 364 і 365 Кримінального кодексу України), повідомляє ЛІГАБізнесІнформ, посилаючись на коментар співголови Харківської правозахисної групи Євгена Захарова. “Генпрокурор Віктор Пшонка стверджує, що за минулий рік таких заяв до прокуратури надійшло вісім тисяч. Але це тільки верхівка айсберга – люди скаржаться рідко, бо бояться розправи”, – сказав Захаров.
За його словами, в МВС торік надійшло 115 тисяч скарг на незаконні дії міліції. Для отримання точніших оцінок масштабів міліцейського насильства правозахисники періодично проводять соцдослідження з великою вибіркою. Під час обробки даних серед опитаних виділяється відсоток людей, які зізналися, що протягом року постраждали від побоїв чи інших методів впливу в міліції, і ця цифра екстраполюється на все доросле населення України.
Такий метод дає зовсім іншу оцінну кількість постраждалих. У 2004 році насильства в міліції зазнали понад мільйон українських громадян, у 2005-2009 роках стався різкий спад – мільйон за всі п’ять років. У 2010-му кількість постраждалих знову зросла – 780 тис., а в 2011-му їх було вже 984 тис. “Знову майже мільйон, – повернулися до цифр 2004 року. Хоча було падіння в ті роки, коли були цивільні міністри – Цушко і Луценко”, – підкреслив Захаров. У розмові про способи вберегтися від насильства з боку міліції, думка правозахисників збігається в одному: в контакт з міліціонерами краще взагалі не вступати. “Враховуючи те, що в нашій міліції, прокуратурі та судах діють, на жаль, принципи кримінальної субкультури – кругова порука за формулою “Своїх не здаємо”, – краще уникати зустрічей з ними”, – рекомендує голова правління Громадянського комітету захисту прав громадян Микола Козирєв. За його словами, якщо зустріч з міліціонерами все ж відбулася, то, залежно від конкретної ситуації, рекомендації можуть бути різні, але є кілька обов’язкових універсальних правил: – вести себе максимально коректно, але з гідністю; – ввічливо, але наполегливо змусити міліціонера представитися, якщо він не зробив цього сам; не кваплячись, записати, зафіксувати його дані; – спокійно вимагати пояснень про причини затримання чи інших дій, що обмежують вашу свободу; – незаконні дії міліціонера необхідно оскаржити районному прокурору; бездіяльність прокурора оскаржити в суді – і не здаватися; – відповідати на будь-які питання міліціонера – справа добровільна; обов’язок відповідати настає тільки у випадку офіційних слідчих дій, “під протокол”.
Нагадаємо, за даними опитування, проведеного навесні Інститутом соціології НАН України, лише 1% українців повністю довіряє міліції – це найнижчий показник серед державних інститутів. «Показушна» реформа правоохоронних органів цю ситуацію не змінить, упевнені правозахисники. Щоб підняти рівень довіри громадян, потрібно змінювати всю систему роботи. “Міліція не повинна працювати на показники і відсоток розкриття – щоб було не гірше, ніж минулого року. Це призводить до того, що міліція змушена фальсифікувати справи і вдаватися до насильства”, – вважає Захаров.
Ще один шлях до реформи МВС, на думку Миколи Козирєва – грузинський. “До цієї міліції довіру відновити неможливо: її треба розпустити і створити новий інститут поліції. За прикладом Грузії. Але це можливо тільки в комплексі з масштабним реформуванням всієї системи держуправління, спрямованим на викорінення корупції”, – заявив Козирєв.
Теги:
